Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7774| Назва: | Іменник Євангелія від Марка: ономастичний та лінгвокультурологічний аспекти |
| Інші назви: | Noun of the Gospel of st. Mark: Onomastic, Linguistic and Cultural Aspects |
| Автори: | Котович, Віра Василівна Федурко, Марія Юліанівна |
| Ключові слова: | лінгвокультурологічний аналіз переклад українські версії Біблії біблеїзм лексико-семантична система семантика антропонім номінація особове ім’я ономастичний аспект |
| Дата публікації: | 2025 |
| Бібліографічний опис: | Котович, Віра. Іменник Євангелія від Марка: ономастичний та лінгвокультурологічний аспекти [Текст] = Noun of the Gospel of st. Mark: Onomastic, Linguistic and Cultural Aspects / В. Котович, М. Федурко // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2025. - Вип. 61 : Філологія. - С. 75-85. |
| Короткий огляд (реферат): | У статті проаналізовано іменник Євангелія від св. Марка (переклади Івана Огієнка, Пантелеймона Куліша та Івана Полюя, частково – переклад Пилипа Морачевського) в ономастичному та лінгвокультурологічному аспектах; розглянуто процес адаптації біблійних імен в координатах сучасної української мовної практики; з’ясовано генезу всіх біблієантропонімів Євангелія від св. Марка; досліджено лінгвокультурологічне наповнення власних назв. З’ясовано особливості фонографічного відтворення новозавітного антропонімікону в процесі перекладу. Уточнено термін «теофорне ім’я» – ім’я, що містить у своїй структурі загальну чи власну назву певної божественної сутності. З-поміж проаналізованих власних назв до таких зараховано антропоніми Ісая, Іван, Ілля, Матвій, Симон, Юда, Йосип, Йосія. Наголошено, що мотиваційні характеристики деяких антропонімів наведено безпосередньо у Святому Письмі. Доведено, що антропонімійна система тієї чи тієї мови не є статичною. Вона постійно розвивається, репертуар імен зазнає змін , запозичені з інших мов імена адаптовуються до словотвірної системи мови-реципієнта. Майже всі давньоєврейські (гебрейські, арамейські), грецькі, латинські імена, вжиті в Євангелії від св. Марка, знайшли своє місце в українському антропоніміконі – одні – як власні імена, інші – як мотивовані ними прізвища. Встановлено частотність та проаналізовано своєрідність уживання тих чи тих біблійних імен у рамах сучасної української назовничої практики. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7774 |
| Розташовується у зібраннях: | 2025 Вип. 61. Філологія |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Котович Федурко.pdf | 342,68 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.