Гротескова образність роману Р. Мерля "Уїкенд на південному березі" в аспекті поетики заголовку

Abstract

Статтю присвячено аналізові роману французького письменника Р. Мерля «Уїкенд на Південному березі» («Week-end à Zuydcootе», 1949). Цей твір наслідує національну традицію осмислення Першої і Другої світових воєн у формі художнього перетворення факту, однак має проблемну й поетологічну специфіку, пов’язану з авторським сприйняттям війни як екзистенційного абсурду. Це породжує численні маніфестації гротескової поетики, закладеної як певний прогностичний код у романному заголовку. Актуальність теми визначена потребою дослідити художній досвід освоєння теми війни у світовій літературі ХХ ст. з погляду сучасної мистецької рефлексії подій російсько-української війни.Мета статті – виявити закладені в заголовку роману «Уїкенд на Південному березі» потенції до розгортання гротескових (проблемно-концептуальних та поетологічних) аспектів цього твору. Теоретичні засади дослідження сформовані працями Ж. Женетта, В. Мукана, М. Сокол, Т. Самойленко, Л. Юлдашевої та ін. Літературознавчий аналіз враховує наукові розвідки Е. Б. Бойда, Л. Рассона та ін. Вихідним пунктом дослідження є уявлення про заголовок художнього твору як про своєрідний код тексту і ключ до розуміння його сенсу. Саме паратекстуальний діалог між назвою роману Р. Мерля «Уїкенд на Південному березі» та трагічним змістом твору оголює характер авторського сприйняття війни, художньо реалізованого засобами контрасту й гротеску.Кожен компонент асоціативного ряду, навіяного образом «вікенду на Південному березі» (відпочинок – розваги – море – сонце (опіки) – небо – пісок (пляж) – квітучі рослини – теплі зоряні ночі), щоразу актуалізуючись, наповнюється протилежним змістом.Гротесковість постає в алогічності й безглуздості романних ситуацій, де життя завжди межує зі смертю; у роздвоєності метафізичного часу (мирний / воєнний) і контрастних характеристиках романного простору (курортна місцина / театр воєнних дій), у «раблезіанських» зниженнях і гротескних метаморфозах, згущеній зооморфній образності (гротескове поєднання людського / тваринного) як метафори «озвіріння» на війні, у домінуванні іронії та сарказму в палітрі романного пафосу. Переважними кодами гротескової образності в романі є розмитість межі живого / мертвого, когерентність людського / тваринного / предметного світів, суміщення смішного і страшного як засіб подолання страху перед війною та смертю. Отже, гротесковість як форма художнього узагальнення пронизує всі рівні роману «Уїкенд на Південному березі» – проблемно-тематичний, хронотопний, композиційний, мовний; розкриває абсурд війни, втілює екзистенційні позиції.