Козацька Україна в наукових і літературно-публіцистичних працях професора Миколи Кравця

Abstract

Мета статті полягає у здійсненні історіографічного аналізу наукових і літературно- публіцистичних праць професора М. Кравця з козацької тематики й окремих проблем ранньомодерної України під час наукової та навчально-педагогічної діяльності в радянський період та часи незалежної України. Ще один мотиваційний момент – потреба віддати належне як науковцю і громадянину, для якого головним змістом життя була візія вільної і самодостатньої держави Україна, про яку мріяли і задля якої працювали покоління українців, зокрема в умовах комуністичного диктату в гуманітарній сфері. Методологія дослідження – загальнонаукові принципи історизму, об’єктивності, цивілізаційного підходу, з використанням спеціально-історичних методів: проблемно-хронологічного, біографічного, порівняльного, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у відображенні наукового підходу М. Кравця щодо основних аспектів розвитку українського козацтва та суспільства в його історичній та літературно-публіцистичній спадщині, у контексті розвитку вітчизняної науки радянської і пострадянської доби. Висновки. У наукових студіях професора М. Кравця стосовно означеної проблематики варто виокремити кілька аспектів, які стали предметом його академічної і науково-педагогічної роботи. Джерелознавчий і археографічний, пов’язаний із публікаціями 1970–1980-х років, спрямованих на розширення джерельної бази та аналіз маловідомих документів стосовно різних аспектів розвитку українського козацтва, відновленої української козацької державності, окремих історичних персоналій (праць Г. Л. Боплана, У. Вердума, Й. Єрлича, Е. Лясоти, Е. Челебі та ін.).Проблемно-історичний, який відображений у монографії «Роль Запорозької Січі у визвольній боротьбі українського народу» (1999), наукових статтях, виступах на наукових конференціях у часи незалежної держави. Дидактичний і виховний – через навчально-методичні публікації для студентів з метою популяризації вітчизняної історії, зокрема й розвитку козацької історії в регіональному (Поділля) розрізі. Аксіологічний і громадянський – через сприйняття та відображення значення ключових проблем козацької військової і державницької історії сучасним українським суспільством.