Церковні метрики як джерела до історії та генеалогії шляхетських родів Прикарпаття (кінець XVIII - початок ХХ ст.)

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати джерельний потенціал метричних книг з теренів Галичини через призму студій з генеалогії та історії шляхти Прикарпаття. Методологія дослідження оперта на принципах історизму й методів для дослідження з генеалогії та джерелознавства. Наукова новизна уперше артикульовапроблематику використання метричних книг як історичного джерела для вивчення генеалогії та історії шляхти Прикарпаття. Висновки. Метричні книги греко-католицької церкви становлять чималий документальний комплекс. Охоплюючи період з кінця XVIII до середини ХХ ст., вони за умови доброї збреженості дають змогу реконструювати генеалогію шляхти у межах семи-восьми поколінь. За відсутності сповідальних списків, які збереглися для теренів Наддніпрянщин, метричні книги у Галичині залишаються чи не єдиним генеалогічним джерелом. Особливо це актуально для шляхти греко-католицького віровизнання, яка не була заможною і провадила простий спосіб життя, що нагадував селянський. Не будучи надто добре представленою в інших тогочасних документах, вона може бути об’єктом для генеалогічних студій лише за умови використання метричних книг. Рівень їхньої інформативності різниться. Це зумовлено не тільки збереженістю самих метрик, але й специфікою метричних записів (адже священники по-різному їх нотували); міграційними рухами; глибиною декласації та деградації окремих шляхетських родів.