Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7419
Назва: Причини та генеза Кревської Унії 1385 року у польській історіографії кінця ХІХ ст. – 1939 р.
Автори: Мицавка, Юрій
Коваль, Наталія Євгенівна
Ключові слова: Велике князівство Литовське
історіографія
Кревська унія 1385 р.
Королівство Польське
польська історична наука кінця ХІХ – 1939 р.
Дата публікації: 2022
Видавництво: Дрогобич : ВВ ДДПУ ім. І. Франка
Бібліографічний опис: Мицавка, Юрій. Причини та генеза Кревської Унії 1385 року у польській історіографії кінця ХІХ ст. – 1939 р. [Текст] / Ю. Мицавка, Н. Коваль // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2022. - Вип. 11/53 : Історія. - С. 244-266.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню особливостей зображання причин та генези польсько-литовської унії 1385 р. у працях польських істориків, що працювали з кінця ХІХ ст. до 1939 р. Мета дослідження – прослідкувати особливості підходів польських вчених кінця ХІХ – 1939 р. до інтерпретації та оцінок історичних фактів, що спричинилися до укладення польсько-литовського об՚єднання 1385 р., вплив на їх дослідницьку позицію концепцій нау-кових шкіл, до яких належали вчені, а також політичної ідеології. В основі методології дослідження лежать спеціальноісторичні методи: порівняльно-історичний та генетичний, а також загально-наукові методи аналізу і синтезу, принцип об՚єктивізму й крити цизму. Наукова новизна полягає у тому, що стаття вперше у вітчизняній науці спеціально вивчає особливості зображення причин та генези Кревської унії у працях польських істориків кінця ХІХ – 1939 р. Висновки. Причини та генеза укладення польськолитовської унії у Креві в 1385 р. приковували чільну увагу польських істориків. Їх вивченням займалися більшість корифеїв польської історичної науки, й вони посіли належне місце у фундаментальних працях, присвячених унійним процесам. Дослідники намагалися показати обопільне бажання польської та литовської сторін в укладенні союзу і їх значні користі, що випливали із такої дії. Багато істо-риків виводили ідею польсько-литовського союзу із геополітичних концепцій польського короля Казимира ІІІ й бачили заходи краків-ських можновладців продовженням курсу померлого монарха на переорієнтацію вектора розвитку Польщі на схід. Отже, вони бачили в унії акт цивілізаційного вибору польського народу, що ставив собі за завдання несення народам Східної Європи здобутків Заходу й боротьби проти німецької експансії у образі агресивної політики Тевтонського Ордену. Особливо дослідники намагались підкреслити рятівну роль союзу з Польщею для Литви, якій загрожувала асиміляція в руському культурному середовищі. У цьому ключі чимало польських дослідників виявляли свою антируську (що трансформувалася і в антиукраїнську) позицію й сприяли формуванню історичного міфу протистояння східної, православної, та західної, католицької, цивілізацій.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7419
Розташовується у зібраннях:2022 № 11/53 (серія Історія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Мицавка Коваль.pdf807,22 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.