Діяльність осередків "Союзу українок" на Товмаччині (за матеріалами часописів "Жіноча доля", "Жіноча воля")

Abstract

Мета статті. У статті на основі виявлених матеріалів у часописах «Жіноча доля» та «Жіноча воля» висвітлено діяльність осередків (філій і кружків (гуртків)) «Союзу українок» на Товмаччині. За газетними публікаціями автор відобразив роботу трьох філій у м. Товмач, м. Тисмениця і м. Отинія та семи сільських кружків української жіночої організації на теренах повіту, схарактеризував їхню культурно-освітню та громадську діяльність, показав окремі статистичні дані щодо кількісного складу кружків Тисменицького судового округу.

Культурно-освітня й громадська робота осередків «Союзу українок» відображена через проведення лекцій і відчитів (доповідей), влаштування різних свят, урочистих заходів на честь видатних українських письменників, громадських діячів, борців за волю України тощо, через організацію різноманітних освітніх курсів для жіноцтва, налагодження мережі захоронок (дитячих садків) і опіку над дітьми з бідних українських сімей. Також у статті показано співпрацю союзянок Товмаччини з іншими українськими культурно-освітніми та економічними товариствами: «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Методологія дослідження базується на використанні методів аналізу, синтезу, історико-порівняльного та узагальнення. Наукова новизна статті – вперше на основі виявлених матеріалів у часописах «Жіноча доля» та «Жіноча воля» висвітлено діяльність осередків (філій і кружків (гуртків)) «Союзу українок» на Товмаччині. Висновки. У 1930-х рр., незважаючи на два випадки припинення владою діяльності, «Союз українок» став наймасовішою й найпопулярнішою українською жіночою організацією як Товмаччини, так і всієї Східної Галичини. Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях «Союз українок» був остаточно заборонений, а його осередки ліквідовані черговим окупантом.