Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7361
Назва: Роззброєння членами Карпатської Січі чехословацьких військ в умовах агресії Угорщини проти Карпатської України (14-16 березня 1939 р.)
Інші назви: The dissarmament by members of the Carpathian Sich of Czechoslovak troops amid Hungarian agression against Carpatho-Ukraine (14-16 March 1939)
Автори: Пагіря, Олександр
Ключові слова: Карпатська Україна
Угорщина
Карпатська Січ
чехословацькі війська
роззброєння
Дата публікації: 2019
Видавництво: Дрогобич : ВВ ДДПУ ім. І. Франка
Бібліографічний опис: Пагіря, Олександр. Роззброєння членами Карпатської Січі чехословацьких військ в умовах агресії Угорщини проти Карпатської України (14-16 березня 1939 р.) [Текст] = The dissarmament by members of the Carpathian Sich of Czechoslovak troops amid Hungarian agression against Carpatho-Ukraine (14-16 March 1939) / О. Пагіря // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Ільницький (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : ВВ ДДПУ ім. Івана Франка, 2019. - Вип. 2/44 : Історія. - С. 121-146.
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – проведення аналізу акцій з роззброєння частин і підрозділів чехословацької армії, фінансової сторожі, жандармерії та прикордонної охорони (StOS) на території Карпатської України протягом 14–16 березня 1939 р. членами Карпатської Січі з метою організації належного опору угорській агресії. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії на основі невідомих чеських архівних документів розкрито масштабну операцію новосформованих збройних сил Карпатської України з роззброєння чехословацьких підрозділів, що відступали на всій території краю. Висновки. Роззброєння чехословацьких військ відбувалося у надзвичайно короткий проміжок часу перед самим приходом гонведів за декількома сценаріями: 1) шляхом добровільної передачі зброї і влади на місцях січовикам за наказом вищого командування; 2) шляхом домовленостей між українськими та чехословацькими офіцерами; 3) збройних сутичок і протистояння. Найбільшого масштабу акції з роззброєння набули на Воловеччині, в околицях Хуста, на Перечинщині та Великоберезнянщині. Найзапекліше протистояння відбулося на Воловеччині, а також поблизу румунського кордону на сході краю. Певною мірою ці сутички слід розглядати як продовження чесько-українського збройного конфлікту в Хусті та його околицях 13–14 березня 1939 р. Відібрана у чехів зброя склала левову частку арсеналу новонародженого українського війська. За найбільш скромними підрахунками, в результаті згаданих акцій карпатські січовики здобули понад тисячу гвинтівок, кілька десятків кулеметів, чимало гранат, амуніції та обмундирування, зокрема металеві шоломи, які стали незамінними під час боїв із угорськими військами. Цим озброєнням були забезпечено щонайменше 600‒800 карпатських січовиків.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7361
Розташовується у зібраннях:2019 № 2/44 (серія Історія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Пагіря (3).pdf668,28 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.