Монументальність як засіб вираження переваги змісту над формою

Abstract

У статті розкрито й проаналізовано сутність монументальності як виражального наративу в системі образотворчого мистецтва, визначено «формулу» безпосередньої дієвості цього наративу у художніх роботах відповідного характеру та спрямування. Зокрема констатовано, що поняття «монументальний», «монументальність», «монументалізм, як базові чинники та модератори монументального мистецтва характеризуються спільною природою – спрямованістю на масове пропагування суспільної значимості життєво важливих наративів, концепцій і принципів функціонування держави, народу, тих чи тих сфер і галузей життя. Спрямованість монументальних творів на взаємодію з великою кількістю реципієнтів, з широкими масами населення обумовлює такий алгоритм їх функціонування, де верховенство в їх «дієвості» належить змістам унаочнюваного, а формам художньої подачі втілюваного відведене лиш «друге місце». Ця риса творів монументального мистецтва ставиться на ключову позицію у характеристиці їх виразників та ознак. Водночас зауважено, що статус «художньої складової» у сучасному монументальному мистецтві постійно зростає, а тому різниця між нею та «сутнісно-змістовим наповненням» його творінь поступово зменшується.