Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/635
Назва: THE MENTAL LEVEL OF IMAGERY IN THE UKRAINIAN LINGUISTIC CULTURE (on the example of the image of heart)
Автори: Shchepanska, Khrystyna
Ключові слова: образ
образність
внутрішня форма слова
концептуальна метафора
базовий концепт
Дата публікації: 2019
Видавництво: Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка
Бібліографічний опис: Shchepanska, Khrystyna. THE MENTAL LEVEL OF IMAGERY IN THE UKRAINIAN LINGUISTIC CULTURE (on the example of the image of heart) / K. Shchepanska // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / [редкол.: Н. В. Скотна, М. Ю. Федурко, М. П. Баган та ін.] ; МОН України. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2019. - Вип. 44 : Філологія. - С. 126-134.
Короткий огляд (реферат): Мета статті – схарактеризувати особливості мовної репрезентації ментального рівня образності в українській лінгвокультурі на прикладі образу серця, систематизувати відношення образ – внутрішня форма слова – концептуальна метафора в аспекті теорії поля. У статті проаналізовано особливості мовної репрезентації ментального рівня образності в українській лінгвокультурі на прикладі образу серця. Запропоновано спосіб систематизації відношень «образ – внутрішня форма слова – концептуальна метафора» – за допомогою умовної величини на позначення когнітивної моделі лексико-семантичного поля – базового концептуального поля, у межах якого смислово-змістові рамки пов’язані градаційними (для концепту вмістилище), партитивними (для концепту частина / ціле) та суб’єктно-об’єктними (для концептів суб’єкт і об’єкт) відношеннями. Охарактеризовано градаційні відношення в межах базового концептуального поля «серце», які репрезентує концепт «вмістилище». Визначено, що градаційними відношеннями пов’язані три змістові рамки: великий, середній, малий. Рамка «великий» прогнозує сему «макропростір», рамки «середній» і «малий» – семи «простір» і «мікропростір» відповідно. Базовий концепт орієнтації визначає розміщення сем на емпіричній осі: орієнтація вгору – відцентровий рух вверх по вертикалі (позитивні емоції – потепління на серці); орієнтація вниз – відцентровий рух вниз по вертикалі (негативні емоції – похолодання на серці); орієнтація центр – доцентровий рух (серце – центр, середина). Проаналізовано партитивні відношення для базового концепту частина / ціле. У їх основі традиційна для української лінгвокультури тенденція вживати номени серце, серденько у функції метонімічного позначення людини. З’ясовано, що базові концепти суб’єкт / об’єкт у межах базового концептуального поля «серце» відображають суб’єктно-об’єктні відношення. Як суб’єкт дії серце наділене антропоморфними характеристиками, а як об’єкт дії – здебільшого перебуває у семантичній валентності з образами певних емоцій або почуттів, що виконують функцію суб’єкта. Концепт поверхні формує у структурі внутрішньоформного образу серця смисл серце – поверхня, що є альтернативним до смислу серце – вмістилище. Підсумовано, що на ментальному рівні формується внутрішньоформний образ серця і когнітивна модель його лексико-семантичного поля – базове концептуальне поле. Базове концептуальне поле є сукупністю смислових рамок, представлених концептуальними метафорами. Ядро базового концептуального поля «серце» в українській лінгвокультурі формують метафори серце – вмістилище, серце – суб’єкт, серце – частина / ціле. Периферію – метафори серце – орієнтація, серце – поверхня, серце – об’єкт. Перспективу дослідження вбачаємо у детальному аналізі кожного рівня образності в українській лінгвокультурі.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/635
Розташовується у зібраннях:Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Shchepanska Khrystyna.pdf395,45 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.