ВОПРОСЫ ИСКАЖЕНИЯ ФАКТОВ В ОПИСАНИИ РЕАЛЬНОСТИ В ИСТОРИЧЕСКОМ РОМАНЕ

Abstract

У статті йдеться про проблему спотворення фактів у художній реальності історичних романів 30–50-их років ХХ ст. Засвідчено, що основна причина її постання – змалювання подій головно з ідеологічних позицій. Стверджено, що в багатьох художніх текстах на історичну тематику цього періоду не дотримано принципів історичної правди, попри наявність таких, де історичні події й постаті зображено зі збереженням духу й звичаїв епохи. Наголошено, що романи «Египтянин», «Зірки над Самаркандом», «Дмитро Донський» привертають увагу як кращі взірці цього жанру. Їхній автор – видатний представник російської літератури радянської доби Сергій Бородін. Зазначено, що романи «Египтянин», «Дмитро Донський» створено з урахуванням духу епохи, закономірностей розвитку подій, хронологічного принципу, що не так послідовно простежується в романі «Зірки над Самаркандом». І це попри те, що в художньому тексті на історичну тематику факти історії, з одного боку, та створені уявою письменника події й образи, з другого, мають взаємодіяти в такий спосіб, щоб не допустити спотворення історичної реальності. Наголошено, що твір «Зірки над Самаркандом» – трилогія. Її частини – романи «Кривий Тимур», «Багаття походу, «Блискавичний Баязет». Вони розповідають про засновника династії Тимуридів Тамерлана, зокрема, про останній його похід – проти турецького султана Баязета. Увагу у статті зосереджено на романі «Багаття походу» й на боротьбі все ще не скорених, хоч завойованих Тимуром більш як десятиліття до того вірмен. У ньому, на думку авторки, не вповні об’єктивно представлено окремі факти й постаті через обмеженість джерельної бази: Сергій Бородін, зображуючи похід землями Вірменії, спирався в основному на свідчення ученого монаха (вардапета) Фоми Мацопського, викладені ним у його «Історії Тимур-Ланка та його наступників».