Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6137
Назва: Репрезентація українського міста в сучасній мілітарній поезії
Автори: Маліцька, Анна
Ключові слова: інтертекстуальність
алюзія
локус
символічний образ
образ міста
мілітарна поезія
Дата публікації: 2023
Видавництво: Маліцька, Анна. Репрезентація українського міста в сучасній мілітарній поезії / А. Маліцька // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2023. - Вип.54 : Філологія. - С. 54-60.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено тенденції репрезентації українських міст у сучасній поезії мілітарного спрямування на матеріалі антології «Весна озброєна» (37 віршів із збірки) і зроблено висновок про те, що на рівні культури це явище засвідчує фіксацію колективних меморіальних практик. Розглянуто репрезентацію назв міст як інтертекстем, локусів, топоекфразисів та символічних образів. У рамках першої тенденції назви міст окреслені як немарковані інтертекстеми (за поглядами Л. Скорини) загальнокультурного плану, що акумулюють поширені через посередництво ЗМІ наративи про перебіг російсько-української війни. Відповідно до цього назви міст у такому контексті визначені як алюзії, що допомагають обізнаному читачеві адекватно проінтерпретувати поетичний твір. Серед найчастотніших звернень – Харків, Київ, Маріуполь, Херсон та інші. Другим шляхом є звернення до міст як до локусів в імагологічній площині, а також крізь призму концепції «національного космосу» С. Андрусів. Спираючись на неї, можна говорити про подібність функцій образів міст у сучасній поезії та у творах періоду Другої світової війни. Також досліджено, що місто може виступати у ролі топоекфразису, причому характерним є «втручання» в його часопростір мілітарного дискурсу, а також поглиблена деталізація подій порівняно з першою тенденцією. Установлено, що через специфіку поетики досліджуваних текстів важко провести межу між зверненням до міста як до локусу та як до символічного образу, однак в останньому випадку, на нашу думку, місто постає більш «оживленим», інтимізованим для автора, або, навпаки, закоріненим в історико-культурні контексти (Батурин, Крути тощо). Відтак зроблено висновок про багатогранність представлення українського міста в сучасній мілітаристиці, а також його провідну роль у розгортанні загальновідомих для України та зарубіжного простору мілітарних і меморіальних наративів. Отже, міста є не лише місцем дії, а й свідками воєнних подій та злочинів рф, метафоричними учасниками війни.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6137
Розташовується у зібраннях:2023 Вип. 54. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
маліцька.pdf376,61 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.