Типологія етимологічних буквалізмів

Abstract

Попри те що опис проблеми буквалізмів має давню традицію, багато аспектів вивчення етимологічних буквалізмів продовжують залишатися відкритими для наукового пізнання як у загальнотеоретичному, так і в прикладному плані. Актуальність теми статті зумовлена також розширенням кола наукових інтересів українських перекладознавців, оскільки дослідження типології буквалізмів та їх проявів є хоч і не новою проблемою, але мало опрацьованою як в теоретико-методологічному, так і в прикладному аспектах. У пропонованій статті розглянуто в теоретико-прикладному аспекті особливості визначення та типології етимологічних буквалізмів, або хибних друзів перекладачa. Метою роботи є опис етимологічних буквалізмів крізь призму сучасного перекладознавства. Поставлена мета зумовила виконання низки завдань, у межах яких уточнено визначення етимологічних буквалізмів, описано особливості типології різних проявів етимологічних буквалізмів. Окреслено квінтесенцію поняття «етимологічний буквалізм», релевантну для розуміння механізму перекладацької інтерференції та актуальну для сучасного перекладознавства; розглянуто, проаналізовано та проілюстровано різні типи етимологічних буквалізмів. Зазначено, що етимологічні буквалізми є помилкою перекладача, яка полягає у використанні при перекладі зовнішньо схожого слова чи словосполучення, не тотожного в плані свого значення мовному знакові оригіналу. Різні чинники появи етимологічних буквалізмів сприяють виокремленню таких їх типів: англійське багатозначне слово збігається з українським не у всіх значеннях, а лише в одному-двох; українське слово має такі значення, яких не містить англійське; і в українського, і в англійського слова, крім спільних значень, наявні також власні, специфічні; подібні за формою англійські та українські слова не мають спільних значень.