Мовна категоризація руху у водному просторі (на матеріалі української та англійської фразеології)

Abstract

У статті розглянуто особливості фразеологічної репрезентації філософської категорії руху; доведено, що рух є невід’ємною характеристикою матерії, без якої неможливо пояснити будь-які зміни; аргументовано, що категорія руху є центральною для людини, оскільки її діяльність у просторі та часі неможлива без руху; підкреслено, що важливість води для життя людини усвідомлювано здавна й це підтверджено міфологічними уявленнями різних культур; виділено фразеологізми з ключовими дієсловами, які позначають рух у водному просторі. Мета статті – контрастивний розгляд ідіом із компонентом на позначення руху у водному просторі в неблизькоспоріднених мовно-культурних системах (українській та англійській). Її актуальність вмотивована кількома чинниками: 1) вимогою врахування в лінгвістичному аналізі здобутків інших наук (психології, філософії, етнології, культурології тощо), що уможливлює розгляд мови як втілення культури, її частину, автора, продукт та основу; 2) потребою вивчення особливостей мовної категоризації руху в водному просторі засобами фразеології; 3) потребою компаративного розгляду змісту, структури, особливостей функціювання цих одиниць у різних лінгвокультурних просторах, зокрема у мовах слов’янської та германської класифікаційних груп. У статті фразеотемантичну групу «Рух у водному просторі» розглянуто як складник фразеотематичного поля «Рух», побудовану навколо концепту РУХ, та проаналізовано її складники – фразеосемантичні поля «активний рух» і «пасивний рух». Доведено, що ідеографічне представлення фразеологічних одиниць дає змогу виявити своєрідну таксономію семантичних груп фразем, їхні парадигматичні й синтагматичні відношення, їхню якісну й кількісну типологічну структуру, пов’язаність семантики руху з мотивацією рис характеру людини; з’ясовано, що більшість фразем зі значенням руху водою має видозмінену семантику, трансформовану з власне фізичного руху в рух об’єкта в соціумі, його активну / пасивну діяльність, у міжособистісні стосунки, у деякі морально-етичні та інші прагматичні характеристики й оцінки. Перспективу подальших розвідок становить дослідження руху тварин водного простору у слов’янських та романських мовах.