Аналіз літературних персонажів в експертизі об’єктів авторського права

Abstract

Мета статті полягає в розробленні комплексної методології аналізу літературних персонажів у рамках експертизи об’єктів авторського права, що уможливлює належне визначення рівня оригінальності та унікальності персонажів як складників літературного твору. У сучасних умовах, коли кількість юридичних спорів щодо порушень авторського права продовжує зростати, дослідження специфіки літературних персонажів як окремих об’єктів авторського права набуває особливої актуальності. Аналіз літературних персонажів є важливим інструментом у контексті вирішення спорів щодо плагіату та порушення авторських прав, адже саме персонажі часто стають одними з найбільш впізнаваних і значущих елементів художніх творів. У цій розвідці застосовано міждисциплінарний підхід, що включає кілька методологічних компонентів. Перший компонент – методи порівняльного літературознавчого аналізу, спрямовані на виявлення текстуальних і стилістичних особливостей персонажів, їхніх поведінкових і мовних характеристик. Другий компонент – елементи юридичного аналізу авторського права, які забезпечують правову оцінку унікальності персонажів і меж допустимих запозичень. Третій компонент – методи когнітивної лінгвістики, що допомагають досліджувати мовні маркери характерів персонажів, їхній дискурсивний внесок у структуру тексту та концептуальні особливості. Наукова новизна дослідження полягає у створенні універсальної моделі аналізу літературних персонажів, яка враховує як текстуальні, так і концептуальні особливості героїв з метою визначення їхнього правового статусу як потенційних об’єктів авторського права. У статті обґрунтовано, що літературний персонаж може вважатися оригінальним, якщо його характеристики достатньо унікальні та новаторські в межах художнього контексту. Запропонована модель передбачає аналіз таких критеріїв, як опис зовнішності, внутрішніх характеристик, психологічного розвитку, мовних особливостей, соціального контексту та авторських інтерпретацій. Окремо розглянуто питання меж допустимих запозичень характеристик персонажів та їхнього впливу на оригінальність твору. Визначено, що надмірне запозичення зовнішніх чи внутрішніх рис персонажа може знизити рівень його унікальності та викликати сумніви щодо оригінальності твору загалом. Також у статті приділено увагу концептуальним аспектам аналізу, таким як порівняння ідей, втілених у літературних персонажах, і способів реалізації їх у тексті. У висновках доведено, що детальний аналіз літературних персонажів може бути ключовим інструментом у вирішенні юридичних спорів щодо порушень авторського права. Визначено критерії, які дадуть змогу експертам чітко розмежовувати запозичення та оригінальність літературного твору. Запропонована методологія сприятиме уніфікації експертних підходів у сфері авторського права та підвищенню точності юридичних оцінок.