Дієслова як засоби зв’язності в англійському художньому тексті

Abstract

У статті розглянуто дієслівні засоби зв’язності в англійському художньому тексті. Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження слугує системно-функційна граматика М. А. К. Геллідея, теорія лексичного праймінгу та дискурсний аналіз, підкріплені кількісними корпусними даними. Джерелом дослідження послугували художньо-прозові твори сучасної канадської авторки Маргарет Етвуд. Проаналізовано реалізацію формально-логічної зв’язності (когезії) та змістово-тематичної зв’язності (когерентності) за допомогою дієслівних засобів. Встановлено, що когезія досягається засобами дієслівної граматики: вживанням відповідних часових форм як засобів темпорального дейксису, чергуванням активного та пасивного часів, простих та складних речень, синтаксичними повторами, застосуванням лексико-граматичних трансформацій, зокрема дієслівного заміщення, дейктичними засобами на позначення просторових відношень. Когерентність у тексті забезпечена низкою асоціативних відношень між дієсловами в межах тексту: синонімією, антонімією, гіпонімією, відношенням логічного слідування, пресупозиціями, імплікатурами, повторами, ключовими дієсловами, типовими дієслівними колокаціями тощо. Окремі дієслівні засоби зв’язності виявлено на основі комп’ютерного опрацювання тексту: ключові дієслова, типові колокації та дієслівні шаблони. На основі проведеного аналізу підтверджено важливість дієслів у забезпеченні текстотвірної метафункції мови. Виявлено, що в проаналізованих художньо-прозових творах М. Етвуд представлена зав’язана на дієсловах асоціативна семантична мережа, у якій дієслова є вузлами активації. Дієслівні парадигматичні лексико-семантичні відношення, активовані в текстах, засвідчують внесок дієслова в забезпечення текстової зв’язності. Отже, вивчення текстотвірного потенціалу англійського дієслова сприяє холістичному баченню його функційного потенціалу.