Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5851
Назва: | Емотивна лексика німецьких народних казок у російськомовному перекладі |
Автори: | Романова, Наталя |
Ключові слова: | емоції семантика емоції емотивна лексика фольклорна казка трансформації переклад |
Дата публікації: | 2021 |
Бібліографічний опис: | Романова, Н. Емотивна лексика німецьких народних казок у російськомовному перекладі / Н. Романова // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2021. - Вип. 45 : Філологія. - C. 386-397. |
Короткий огляд (реферат): | У статті йдеться про особливості відтворення емотивної лексики німецькомовних народних казок російською мовою. Емотивна лексика – носій емоцій людини/тварини – дає змогу долучитися до фонових знань етносу про феномен, окреслити специфіку емоційної сфери, встановити типові ознаки емоцій, реконструювати ставлення людини/тварини до навколишнього світу, індивідуалізувати казкових персонажів. Основні функції емотивної лексики спрямовані на номінацію, вираження й опис емоцій. Установлено, що емоції в оригіналі пов’язані з кількома різновидами переживань, зокрема негативними (сум, печаль, кривда, обурення, сором, нетерпіння, презирство, гнів, лють, злість, ненависть, невдоволення, самотність, помста, тривога, боязнь, страх, жах, заздрість, біль), позитивними (подив, лагідність, інтерес, згода, терпіння, вдячність, хоробрість, задоволення, радість, щастя, гордість, любов, симпатія), нейтральними (спокій), невизначеними (не страх, не сум, не радість, не щастя, не спокій). Той чи той різновид переживань указує на відповідне ставлення етносу до предметів і явищ дійсності. Домінування негативних переживань свідчить про негативне ставлення німців до навколишнього світу, оскільки він не відповідає їхнім потребам і запитам. Показано, що в перекладі емоції об’єктивовані на рівні слова, словосполучення, речення із залученням словникових, контекстових і текстових значень та врахуванням національно-культурної традиції. Орієнтуючись на ментальність цільової аудиторії та дотримуючись норм мови перекладу, перекладач реалізує більшою мірою стратегію одомашнення, що передбачає три основні тактики: змістове, стилістичне та формальне адаптування. Змістове адаптування включає у себе заміну, вилучення, додавання, смисловий розвиток, стилістично апелює до антонімічного перекладу, стилістичної спеціалізації, нейтралізації або компенсації, згортання й розгортання емотивної лексики, формальне вті- лене через уживання структурно-функціональних елементів російської мови, які не мають аналогів у німецькій мові. Виокремлено й нейтральну перекладацьку стратегію, яка збігається з калькуванням. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5851 |
Розташовується у зібраннях: | 2021 Вип. 45. Філологія |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
романова.pdf | 403,96 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.