Антропонімічна парадигма - елемент побудови історичного часопростору роману Ю. Мушкетика "На брата брат"

Abstract

У статті йдеться про антропосистему роману Ю. Мушкетика «На брата брат», яка представлена двома великими групами: реаліонімами (імена реальних історичних персоналій) та авторськими іменами (використовуються для іменування вигаданих персонажів). Установлено, що зафіксовані в тексті твору імена персонажів мають різну генетичну спрямованість. Відповідно до етимологічної належності конкретного імені героя, виділено такі групи за походженням: грецькі, латинські, давньоєврейські та слов’янські імена. Власні імена персонажів роману «На брата брат» відображають унікальний історико-культурний портрет козацької доби в Україні XVII–XVIII ст. із притаманним їй своєрідним багатонаціональним складом іменникá. Досліджено, що письменник використовує моделі однокомпонентного, двокомпонентного та трикомпонентного іменування героїв твору. Розглянуто однокомпонентні імена, які є найбільш частотними в тексті роману та представлені назвами у формі одного імені або одного прізвища, які часто автор доповнює додатковими апелятивними одиницями. Двокомпонентні форми імені також досить поширена формула для називання персонажів. Центром творення двокомпонентних антропоформул у тексті історичного роману «На брата брат» Ю. Мушкетика є ім’я героя, з яким поєднуються всі інші прості антропоніми. З’ясовано, що трикомпонентні імена є поодинокими в тексті роману, оскільки за доби козацтва ця формула функціонально була пов’язана з офіційним етикетом, документально-канцелярським стилем, відповідно, мало використовувалася у живому мовленні. Отже, аналіз антропосистеми роману Ю. Мушкетика «На брата брат» показав, що у творі втілена система реального й традиційного українського іменникá. Етимологічний аналіз історичного іменникá роману показує узвичаєний набір імен грецького, латинського, давньоєврейського та слов’янського походження.