Синтагматичні відношення лексем власність та possessionу зіставному аспекті

Abstract

У статті досліджено особливості вживання іменників ВЛАСНІСТЬ та POSSESSION в українській та англійській мовах в синхронії з використанням корпуснобазованого підходу задля аналізу їхньої семантики й колокаційних зв’язків. Дослідження спрямоване на виявлення специфічних характеристик цих іменників у досліджуваних мовах, аналіз їхньої сполучуваності з іншими частинами мови (іменниками, дієсловами та прикметниками) і зіставлення отриманих результатів. Методологічно дослідження опирається на корпуснобазований підхід із використанням мовного матеріалу з Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК), Британського національного корпусу (BNC) та Корпусу сучасної американської англійської мови (COCA). Вибір об’єкта дослідження базується на частотних рангах іменників ВЛАСНІСТЬ та POSSESSION у перелічених корпусах: 2481-е місце в ГРАК, 3077-е в BNC і 3451-е в COCA, що вказує на їхню важливість і в лінгвістичному контексті. Актуальність та наукова новизна дослідження полягає в аналізі міжмовних подібностей та відмінностей, які впливають на інтерпретацію іменників ВЛАСНІСТЬ і POSSESSION і їхнє контекстуальне вживання. З’ясовано, що в українській мові іменник ВЛАСНІСТЬ уживаний здебільшого в юридичній сфері. Тим часом у британській та американській англійській мовах іменник POSSESSION, який може виконувати функцію ядра або модифікатора, теж означає володіння чимось або кимось, але має й додаткові значення, пов’язані з бізнесом, політикою та паранормальними явищами, а також може вказувати на залежність і духовні зв’язки. Встановлено, що колокації з дієсловами в українській та британській англійській мовах часто збігаються, як-от: мати + ВЛАСНІСТЬ / have + POSSESSION та повернути + ВЛАСНІСТЬ / recover + POSSESSION, хоча частота їхнього вживання значно відрізняється. Однак між сполуками прикметників з досліджуваними іменниками є значні синтагматичні відмінності. В українській мові субстантив ВЛАСНІСТЬ часто поєднується з прикметниками, що вказують на територіальну належність, тоді як в англійській мові ознаки, які позначають прикметники у сполученні з іменником POSSESSION, варіюються . Результати проведеного аналізу можуть бути використані у різних сферах, зокрема, у контрастивній лінгвістиці, лексикології, стилістиці, перекладознавстві. Дослідження також підкреслює важливість контексту та варіанту англійської мови для інтерпретації й використання іменників, що має практичне значення для студентів, викладачів, перекладачів та мовознавців. У статті охоплено лише окремі аспекти, які потребують подальшого вивчення, зокрема із застосуванням корпуснобазованого підходу