Образ жінки в афористичній та пареміологічній фразеології (на матеріалі української, польської та російської мов)

Abstract

У статті розглядаються аксіологічні й модальні параметри оцінювання жінки як особистості, як реферанта прекрасної статі людства за допомогою характеризувальних засобів мови: афоризмів різного типу, крилатих висловів, прислів’їв, приказок і т.п. Доведено, що жінка – рушій прогресу, основа і причина усього, що трапляється у суспільстві, а також об’єкт любові і обожнювання.