Філософські засади та структура екологічної культури особистості

Abstract

У статті на основі аналізу існуючих проблем у галузі екологічної освіти та виховання здійснено спробу визначити та схарактеризувати сутність та структурні компоненти екологічної культури особистості.

З’ясовано, що екологічна культура особистості – це соціальна й індивідуальна якість людини, яка, по-перше, відображає характер її ставлення до соціоприродного середовища; по-друге, виявляється в ціннісних орієнтаціях, котрі мотивують екологічну діяльність; по-третє, реалізується в усіх видах пізнання, перетворення та збереження соціоприродного довкілля і здоров’я людини; по-четверте, зумовлена соціальним механізмом її формування та розвитку. Вона формується в результаті взаємодії об’єктивних умов (система соціальних інститутів, відносин і зв’язків, які ставлять певні вимоги до особистості) та суб’єктивних чинників (соціально зумовлені спонукальні сили особистості).