Психолого-педагогічні основи формування готовності в дошкільників до навчання у школі.

Abstract

Реформаційні процеси сучасного освітнього простору вимагають забезпечення наступності між суміжними ланками освіти, зокрема між дошкільною та загальноосвітньою. Формування готовності дитини до навчання в школі є важливою проблемою сучасної педагогічної науки, адже при навчанні в школі змінюється спосіб життя та діяльності дитини, змінюються її обов’язки, що зумовлюють індивідуальний розвиток та зміну психолого-педагогічних особливостей дитини у молодшому шкільному віці. Провідна діяльність молодшого школяра, порівняно із дошкільником, змінюється з ігрової на навчальну, в основі якої лежить нова соціальна позиція, мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Підготовка дітей до школи є комплексним, інтегрованим та багатокомпонентним явищем, що включає, як загальну, так і спеціальну підготовку, що визначає готовність дитини до школи. Ці складові є взаємозумовленими, хоча кожна з них має свою психологічну й педагогічну специфіку. готовність до навчання в школі визначається цілісністю системи взаємозалежних якостей особистості дошкільника, що включає рівень сформованості механізмів вольової регуляції особливості мотивації дитини дошкільного віку, рівня розвитку її пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності. У результаті організації тривалої спільної роботи сім’ї та закладів дошкільної освіти, спрямування навчально-виховної діяльності дитини дошкільного віку забезпечується достатній рівень загального фізичного і психічного розвитку дошкільника, що й обумовлює його подальше успішне навчання в школі.