Творчий портрет Ольги Попович: синергія та ідентифікація напрямів творчості

Abstract

Дослідження присвячене вивченню синергії та ідентифікації творчості Ольги Попович – співачки, бандуристки, диригента, педагога, дослі дниці (Польща), багатовекторна діяльність якої спрямована на презентацію, популяризацію та професіоналізацію української культури в іноетнічному середовищі. Виокремлені основні напрями творчості мисткині – виконавський, педагогічний, науковий, організаційно-просвітницький. Проаналізовано її здобутки в царині музичної україністики: вивчення історії музичної культури Перемишля упродовж ХХ – початку ХХІ ст.; дослідження, виконання та популяризації камерно-вокальної творчостіукраїнських композиторів ХІХ–ХХ століть; широкої репрезентації творчості Михайла Вербицького (камерно-вокальної та хорової). Відзначено виконавське спрямування творчості О.Попович – її диригентська діяльність як багаторічної керівниці ансамблю «Бандура», жіночого хору «Намисто», Молодіжного хору ім.о.М.Вербицького (Перемишль); сольна камерно-вокальна діяльність (з піаністками А.Гошовською-Яблонською, О.Масною, гітаристом Л.Сушицкі та ін.). Підкреслена творча організаційно-просвітницька діяльність О.Попович як очільниці Перемиського товариства культурних ініціатив «Митуса», завдяки чому були зініційовані й проведені численні культурно-мистецькі заходи – зокрема, фестивалі бандурної музики, культурно-мистецького пограниччя, численні концерти, презентації, а також наукові конференції.