Beer production in Galicia (middle XIXth – the first third of XXth century)

Abstract

Метою роботи є комплексне дослідження виробництва пива у Галичині. Для її досягнення використано загальноісторичні підходи, статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні методи моделювання. Методологія дослідження становить органічну сукупність базових принципів здійснення історичного дослідження: історизму, об’єктивності, всебічності, наступності й відповідних методів наукового пошуку. У статті застосовано різноманітні методи пізнання: історіографічного аналізу та синтезу, історичний, проблемно-хронологічний, статистичний, компаративний. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі виробництва пива в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Висновки. У середині XIX ст. діяло понад 300 примітивних броварень. До 1856 р. їх кількість зменшилася на третину при стабільному випуску продукції. З 1857 до 1865 рр. кількість броварень зросла з 263 до 313, а випуск продукції – у 2,8 раза. Через 10 років кількість броварень зменшилась, спостерігалася тенденція до укрупнення підприємств. З 1876 до 1907 рр. кількість броварень зменшувалася у 2,5 рази. 1885 – 1900 рр. виробництво пива зросло удвічі (до 1155 тис. гкл). Ріст суми податків відбувався пропорційно до випущеної продукції. Початок XX ст. ознаменувався гальмуванням росту продукції броварень. У 1901 – 1907 рр. випуск пива зріс на 20 %, податки – на 38 %. У 1920-х рр. 41 броварнею Галичини продукувалось понад 100 млн. л пива. Від середини 1930-х рр. кількість броварень зменшилася до 34, третина з них зосереджувалася у Львівському воєводстві. Протягом 1930-х рр. броварні щорічно виробляли 500 – 600 тис. гкл різних сортів пива. Таким чином, від середини XIX ст. до початку Другої світової війни число броварень зменшилося усемеро. Водночас, випуск готової продукції зріс учетверо, сума сплачених податків – у десятки разів. Броварні Галичини, маючи десяту частину підприємств Австрії, виготовляли лише 5 % продукції пивоварної промисловості країни. Понад 40 % всіх броварень Австрії було у Чехії, яка виробляла понад 42 % продукції. Питома вага Галичини у загальній кількості броварень Австрії становила 4,1–4,3 %, а у загальній кількості виробленого пива – 4–5,25 %. Протилежні тенденції спостерігалися у забезпеченні пивом на душу населення. У Галичині цей показник складав 0,2 відра (2,5 л) на особу. Для прикладу, у Зальцбурзі на одного мешканця припадало 3 відра пива, у Верхній та Нижній Австрії – 2–2,5, у Чехії – 1,6. На межі століть у Австрії вироблялося понад 20 млн гкл пива, з чого на Галичину припадало лише 5,75 %. Це й показник був четвертим після Чехії (46,1 %), Нижньої Австрії (18,7 %) та Моравії (10,22 %). Таке ж місце Галичина займала і за кількістю броварень. Валовий випуск продукції не відображав реальний стан справ пивоваріння краю. Середня продуктивність броварень Галичини становила 9,8 тис. гкл, що було одним з найнижчих показників у державі. Одна броварня Нижньої Австрії виробляла 59,4, Узбережжя – понад 30,5 тис. гкл пива.За виробництвом пива на душу населення (15 л) Галичина займала одне з останніх місць, випереджаючи лише Країну та Узбережжя. Найбільше на душу населення виробляли пива у Зальцбурзі, Чехії та Нижній Австрії (1,21 гкл)