Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2042
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКапустян, Ганна-
dc.date.accessioned2023-05-02T07:21:50Z-
dc.date.available2023-05-02T07:21:50Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationКапустян, Ганна. Усна історія Голодомору-геноциду 1932–33 рр. у спогадах свідків і пам'яті нащадків / Г. Капустян. - 2022 // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2022. - Вип. 9/51 : Історія. - С. 242-259.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2042-
dc.description.abstractМета дослідження – розкриває технологію організації та здійснення радянським тоталітарним режимом Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. проти української нації за свідченнями очевидців. Методологія дослідження включає як загальнонаукові: аналізу і синтезу, описовий, кількісний так і конкретно-історичні методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-системний, метод усної історії. За діяння цих методів реконструює колективну пам՚ять і фрагменти індивідуальної пам՚яті, виявляє у джерелі приховану інформацію, поповнює джерельну базу значимої суспільно-політичної загальнолюдської проблеми. Наукова новизна полягає у тому, що на підставі джерел усної історії з՚ясовано складові Голодомору-геноциду 1932–33 рр. української нації: створення умов несумісних з фізичним виживанням, методи проведення яких кваліфікуються, відповідно до «Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього», прийнятої 9 грудня 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН. В українському варіанті це: вилучення продовольчих запасів, організація економічної та інформаційної блокади. Висновки. Свідчення очевидців голодомору-геноциду 1932–33 рр. зібрані студентами Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського протягом 1990 – початку 2000-х представляють вагоме історичне джерело у дослідженні причин, організації, перебігу та наслідків Голодомору-геноциду 1932–33 рр. В умовах утаємничення радянським тоталітарним режимом директивних документів, котрі б прямо вказували на організацію та здійснення Голодомору-геноциду української нації, свідчення очевидців трагедії у ситуації, що склалася з наявною джерельною базою, набувають історичної ваги. Дослідження спогадів про Голодомор 1932–33 рр. ‒ визначають особливості проведення подвірних обходів активістами, «буксирними» бригадами під керівництвом уповноважених від партійних, радянських і так званих правоохоронних органів. Під час таких акцій вилучалися усі їстівні припаси; ‒ розкривають суть економічної блокади: занесення українських сіл на «чорну дошку», блокування вузлових залізничних станцій, окупаційну роль загороджувальних загонів на адміністративних і республіканському кордонах; ‒ констатують інформаційну блокаду: «Чому світ мовчав? Чому не допоміг українцям?» Спогади свідчать про непоправні втрати у родинному і всеукраїнському середовищі, завдані організованим у 1932–1933 рр. радянським тоталітарним режимом Голодомором-геноцидом проти української нації.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectУкраїнаuk_UA
dc.subjectрадянський тоталітарний режимuk_UA
dc.subjectГолодомор-геноцидuk_UA
dc.subjectспогади свідківuk_UA
dc.titleУсна історія Голодомору-геноциду 1932–33 рр. у спогадах свідків і пам'яті нащадківuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2022 № 9/51

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
254455-Текст статті-593368-1-10-20220530.pdf608,74 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.