Assyrian National Elites of Georgia in the 1920s: Public Policy and National Cultural Identity

Abstract

Мета статті – полягає у тому, щоб дослідити парадигму взаємовідносин між національною меншиною та державою, в якій формується авторитарно-тоталітарна модель управління. Даний аналіз автор проводить на взаємовідносин держава-національна еліта. Методи дослідження: реалізація зазначеної мети вимагає від дослідника використання історико-системного, історико-біографічного та компаратівного методів, комплексного підходу. Основні результати, стислі висновки: Грузія початок XX століття стає центром не тільки для емігрантсько-біженських мас ассирійців, а й для національно-політичної еліти. Роки грузинського державного будівництва збіглися з активним етапом реалізації ассирійського національного питання в полі міжнародного права. Радянська влада кардинально змінює методологію рішення ассирійського національного питання. Маркери національної державності штучно змінюються на радянську лояльність. Еліти, які стали генератором рішень національних питань були репресовані і замінені лояльними до існуючого ладу. Питання про отримання різних форматів державності надовго було знято з порядку денного. Практичне значення: результати дослідження можна використовувати для подальших наукових пошуків історії радянського тоталітаризму та історії ассирійців на території СРСР у 1920 – 1930-х рр. Оригінальність: поєднання дослідження функціонування національної еліти та майбутнього існування національної громади в умовах формування тоталітарної моделі управління державою. Наукова новизна: дослідження формується на підґрунті широкого кола історичних джерел. Автор презентує матеріал, який зберігається у фондах Архіву Міністерства внутрішніх справ Грузії, Центрального історичного архіву Національного архіву Грузії, Державного архіву Російської Федерації, Російського державного архіву соціально-політичної історії, Державного закладу «Національний Архів Республіки Адигеї». Тип статті: аналітична.