A Short-Barrelled Wrought Iron Firearm of the End of the XIVth - Beginning of the XVth Centuries in the Collection of Lviv Historical Museum

Abstract

Метою статті є аналіз залізної кованої гармати під інвентарним номером З‑2838 з фондів Львівського історичного музею, уточнення та доповнення її атрибуції. Методологія дослідження. У ході дослідницької роботи обиралися методи відповідно до завдань конкретного етапу дослідження, потреби у використанні технічних прийомів (лазерне сканування, вимірювання), проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у логічній послідовності. Новизна дослідження. На підставі комплексного дослідження проаналізовано залізну ковану гармату кінця XIV – початку XV ст. з колекції Львівського історичного музею. В ході проведеного зброєзнавчого аналізу встановлено типологію гармати, особливості її застосування. У процесі дослідження застосовано метод лазерного сканування для отримання схематичного графічного зображення гарматного ствола. Уточнено атрибуцію предмета. Висновки. Тенденції сучасного європейського зброєзнавства тяжіють до поглиблення попредметного дослідження пам’яток зброї у музейних колекціях. Враховуючи одиничну кількість гармат кінця XIV – початку XV ст. в музеях України, ґрунтовне вивчення таких пам’яток набуває особливого значення. На підставі проведеного зброєзнавчого аналізу встановлено типологію означеного гарматного ствола, описано специфічні особливості бойового застосування. На підставі порівняльного аналізу додатково підтверджено датування гармати. Через зіставлення низки джерел зроблено припущення про можливе виготовлення гармат у Белзькому князівстві вже з кінця XIV – XV ст. Досліджено музейну історію гармати. Встановлено, що до фондів Музею НТШ предмет передав отець-декан Ілларіон Ґела у 1935 р., звідки під час музейної реформи, що відбувалася у Львові в 1940 р. гармата була передана до новоствореного тоді Львівського державного історичного музею. На сьогодні описана гармата є найдавнішою пам’яткою вогнепальної зброї в зібранні музею