Економічний механізм стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в умовах євроінтеграції

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячено вдосконаленню теоретичних основ та розробленню методичних положень та практичних рекомендацій стосовно формування економічного механізму стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в умовах євроінтеграції із врахуванням коротко- та довгострокових причинно-наслідкових зв’язків між показниками ефективності МСП, цифровізації та економічного розвитку. У роботі було запропоновано інструментарій кількісної оцінки ефективності розробленого економічного механізму, який грунтується на системі побудованих економіко-математичних моделей, що охоплюють оцінку ефективності функціонування МСП на національному рівні, ефективності цифровізації МСП, а також довгострокових і короткострокових маржинальних ефектів експортно-імпортної діяльності МСП. У дослідженні проаналізовано провідні теоретичні доктрини, що формують уявлення про розвиток малого та середнього підприємництва. Проаналізовано підходи класичної, кейнсіанської, інституціональної, інноваційно-орієнтованої шкіл, а також концепції сталого розвитку, підприємницької екосистеми та адаптаційної парадигми. Проведено порівняльний аналіз стратегій державної підтримки МСП у країнах ЄС та в Україні. Аргументовано необхідність переходу до комплексної гібридної моделі підтримки МСП, що синтезує інституційні засади, інноваційні підходи, екосистемний підхід та принципи сталості. У роботі сформовано концептуальну модель економічного механізму стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва, яка інтегрує стратегічні пріоритети європейської інтеграції та відповідає викликам цифрової трансформації. Запропонована модель передбачає поєднання оперативних тактичних заходів, спрямованих на мінімізацію поточних економічних ризиків, із довгостроковими стратегіями підвищення конкурентоспроможності МСП у динамічному середовищі. Структура механізму охоплює шість ключових функціональних компонентів: фінансово-кредитний блок, блок оподаткування, блок підтримки експорту та цифрової трансформації ЗЕД, інноваційноінвестиційний блок, регуляторний блок та інформаційно-консультаційний блок. Концептуальною новацією є запровадження аналітичного модуля, який забезпечує кількісне оцінювання результативності МСП, встановлення причинно-наслідкових залежностей між параметрами зовнішньоекономічної активності та макроекономічними показниками розвитку, а також врахування цифровізації як ключового детермінанта довгострокової ефективності. Розроблено підхід до диференційованої оцінки ефективності впровадження цифрових технологій у діяльність малих і середніх підприємств та великих компаній на основі застосування методології Data Envelopment Analysis (DEA). Для цього були побудовані окремі DEA-моделі, в яких вхідні та вихідні параметри було підібрано з урахуванням можливості оцінювання впливу рівня цифрової трансформації підприємницького сектору на економічний розвиток країн ЄС. Аргументовано доцільність використання DEA-моделі з припущенням про існування змінної віддачі до масштабу (VRS), оскільки вона забезпечує адекватне врахування структурної різнорідності національних економік і дозволяє здійснювати більш об’єктивний аналіз ефективності цифрових перетворень незалежно від розмірів країни чи рівня її економічної потужності. Отримані результати вказують на те, що цифрова трансформація великих компаній демонструє вищу економічну віддачу порівняно з МСП, особливо у контексті впливу на валовий внутрішній продукт, залучення інвестицій та розвиток міжнародної торгівлі в країнах ЄС. У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз причинно-наслідкових залежностей між параметрами зовнішньоекономічної активності малого та середнього підприємництва і показниками економічного розвитку в країнах Європейського Союзу, Великобританії та Україні за період 2010–2023 років. У якості основного інструментарію було застосовано моделі векторної корекції помилки (VECM). Коінтеграційні взаємозв’язки підтверджено лише для двох груп змінних: ВВП на душу населення, експорт МСП, імпорт МСП; додана вартість за витратами виробництва, експорт МСП, імпорт МСП. Аналіз відповідних моделей VECM засвідчив наявність довгострокової причинності виключно у напрямку від зовнішньоекономічної активності МСП до зміни доданої вартості, що свідчить про ключову роль МСП як чинника структурної перебудови економіки. У короткостроковому періоді виявлено статистично значущі зв’язки в обох наборах змінних, що свідчить про чутливість ВВП на душу населення та доданої вартості до коливань в експорті та імпорті МСП у попередні періоди. Проведено оцінювання ефективності функціонування малих і середніх підприємств 27 країн Європейського Союзу та України за період 2010–2024 років із використанням методології DEA. Оцінювання проводилося окремо для малих і середніх підприємств. Результати аналізу виявили, що серед малих підприємств найвищих показників ефективності досягли Бельгія, Люксембург, Ірландія, Франція та Нідерланди, що свідчить про раціональне використання наявних ресурсів та високу адаптивність цих підприємств до умов ринку. У секторі середнього бізнесу лідируючі позиції за ефективністю посіли Нідерланди, Данія, Бельгія, Австрія та Німеччина. Україна, згідно з результатами аналізу, продемонструвала одні з найнижчих рівнів ефективності як за CRS-, так і за VRSмоделями. Для ідентифікації ключових детермінант ефективності малих і середніх підприємств України та держав-членів ЄС у дослідженні було поєднано результати DEA-аналізу з подальшим застосуванням методології двокомпонентного Fractional Regression Modeling (FRM). Такий підхід дозволив розділити загальну вибірку на дві групи — ефективні та неефективні країни — й тим самим забезпечити більш глибоке розкриття факторів, що зумовлюють варіативність ефективності. У дослідженні було використано бінарні регресійні моделі Logit, Probit і Complementary Log-Log (Cloglog) для кількісного аналізу впливу змін незалежних змінних на ймовірність того, що МСП досягнуть повної технічної ефективності. Розраховані маргінальні ефекти надали змогу оцінити силу впливу окремих чинників на результативність МСП, роздільно для малих і середніх суб’єктів господарювання. Загалом більшість експортних змінних продемонстрували позитивний вплив на ефективність МСП. Проте для середніх підприємств друга компонента FRM-моделей виявилася винятком, оскільки у моделях як зі сталою (CRS), так і зі змінною (VRS) віддачою від масштабу не було зафіксовано статистично значущого позитивного ефекту. З-поміж усіх специфікацій моделей, застосованих для оцінювання першої та другої компоненти ефективності за CRS і VRS, лише модель Cloglog виявилася статистично коректною за результатами тесту специфікації RESET Рамсея. Результати векторної моделі корекції помилки (VECM) засвідчили наявність довгострокових взаємозв’язків між зовнішньоекономічною активністю МСП та макроекономічними показниками. Аналіз державної політики стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва в країнах Європейського Союзу та Україні засвідчив суттєві відмінності в рівні інституційної спроможності та ефективності реалізованих заходів. У державах ЄС система підтримки МСП є структурованою, інтегрованою та орієнтованою на довгострокові цілі, охоплюючи як фінансовокредитну, так і інформаційно-консультаційну компоненти. У цьому контексті ключову роль відіграє реалізація принципу Think Small First, який забезпечує врахування потреб малого бізнесу на всіх етапах формування політики. На відміну від цього, в Україні система державної підтримки МСП залишається фрагментарною, із недостатнім бюджетним забезпеченням та низьким рівнем між інституційної координації. Хоча принцип Think Small First формально задекларований у стратегічних документах, його реалізація на практиці є обмеженою й не має системного характеру. Крім того, війна та супутні кризові явища істотно ускладнили функціонування інституцій підтримки бізнесу. У роботі розроблено методичний підхід до формування комплексної дворівневої системи стратегій стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва, що синтезує інструменти макроекономічного прогнозування, техніко-економічного аналізу та кількісного оцінювання ймовірності досягнення підприємствами повної ефективності залежно від їхнього типу та масштабу. Перший стратегічний рівень орієнтований на довгострокову перспективу та включає інституційні заходи, що базуються на результатах векторної моделі корекції помилки (VECM), застосування якої дозволило виявити стійкі коінтеграційні та причинно-наслідкові взаємозв’язки між зовнішньоекономічною активністю МСП та ключовими макроекономічними показниками. Другий рівень системи має короткостроковий та адаптивний характер і спрямований на оперативне реагування на динамічні зовнішні загрози, зокрема перебої в логістиці, втрату ринкових позицій, енергетичну нестабільність і цифрову асиметрію. На цьому рівні, з урахуванням результатів моделей DEA та Fractional Regression Models (FRM), розроблено низку адресних стратегічних підходів, диференційованих за рівнем ефективності підприємств, їх розміром і вразливістю до кризових чинників. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні методичних положень і концептуальних засад формування економічного механізму стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в умовах євроінтеграційних трансформацій. Розроблені у дисертаційній роботі науковопрактичні підходи та інструментарій можуть бути застосовані органами державної влади під час формування стратегій підтримки малого та середнього підприємництва, розроблення програм їх цифрової трансформації та активізації зовнішньоекономічної діяльності.