Психологічні аспекти феномену лідерства у публічному адмініструванні

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене психологічним аспектам феномену лідерства в системі публічного адміністрування. У контексті трансформаційних процесів в Україні – реформування інститутів публічної служби, війни, цифровізації та зростання суспільного запиту на ефективне публічне управління – проблема розвитку лідерського потенціалу службовців органів публічного адміністрування набуває особливої актуальності. З огляду на високий рівень управлінської невизначеності, потребу в адаптивності, комунікативній зрілості та стратегічному мисленні, лідерство розглядається як ключовий чинник ефективності управлінської діяльності в публічному секторі. Метою роботи є теоретичне обґрунтування, емпірична верифікація та прикладна апробація психологічної моделі лідерського потенціалу публічних службовців. Для її досягнення вирішено низку завдань: проаналізовано наукові підходи до розуміння лідерства в публічному адмініструванні; розроблено концептуальну модель психологічного профілю лідера, що включає когнітивні, емоційні, комунікативні й організаційно-поведінкові компоненти; створено комплексну систему психодіагностики лідерського потенціалу; впроваджено програму розвитку лідерських компетентностей; сформульовано практичні рекомендації для підвищення ефективності управлінців у секторі публічного адміністрування. Методологічну основу становлять принципи системного, особистісноорієнтованого, компетентнісного та контекстуального підходів. У дослідженні використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення), емпіричні методи (психодіагностика з використанням EQ-i 2.0, CFI, CD-RISC, SOCOMP, MLQ, анкет комунікативної компетентності), а також поведінкові методи оцінки (спостереження, кейси, ділові ігри, оцінювання 360°). Для обробки даних застосовано описову статистику, кореляційний, факторний та дисперсійний аналіз, регресійне й структурне моделювання (SEM). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно досліджено психологічні аспекти лідерства в публічному адмініструванні з урахуванням емоційних, когнітивних, соціально-психологічних і організаційних чинників. Запропоновано й апробовано модель лідерського потенціалу, яка охоплює ключові психологічні характеристики ефективного лідера. Розроблено авторську програму розвитку управлінських компетентностей службовців сфери публічного адміністрування і емпірично доведено її ефективність. Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, установ професійної підготовки кадрів, HR-відділів, а також у програмах підвищення кваліфікації. Розроблені діагностичні інструменти й тренінгова програма можуть слугувати основою для персоналізованого розвитку лідерських компетентностей та формування кадрового резерву. Основними результатами та висновками дослідження є наступне: емпірично підтверджено значущість емоційного інтелекту, когнітивної гнучкості, стресостійкості та соціальної компетентності як ключових предикторів ефективного лідерства у публічному адмініструванні; встановлено варіативність лідерських профілів залежно від стажу публічної служби, посадового рівня та організаційного контексту; розроблена програма розвитку лідерських компетентностей засвідчила свою ефективність у підвищенні управлінської результативності учасників експериментальної групи; отримані результати розширюють теоретичне поле організаційної психології та мають прикладне значення для вдосконалення системи публічного адміністрування в Україні.