Дифтонгізація в англійській та німецькій мовах: типологійний та методичний аспекти

Abstract

Вивчення дифтонгів є однією з важливих проблем під час опрацювання фонетичного рівня української мови та англійської й німецької мов як іноземних. Правильне засвоєння, запам’ятовування й відтворення дифтонгів в усному мовленні студента є запорукою успішного оволодіння фонетичною компетентністю, а отже, визначає рівень сформованості всіх його мовних навичок. Робота з дифтонгами інтегрує мовознавчі курси на першому (бакалаврському) й другому (магістерському) рівнях вищої освіти, перебуваючи на перетині історії мови, теоретичної та практичної фонетики, а також соціолінгвістики й лінгвокультурології. Окремої ваги набувають компаративні курси (наприклад, контрастивна лінгвістика чи порівняльна типологія мов), що надають потужний інструментарій для критичного аналізу мов праіндоєвропейської мовної сім’ї. Історико-суспільний аналіз мовних фактів дає змогу прослідкувати ґенезу дифтонгів, з’ясувати критерії їхнього систематизування в кожній з аналізованих мов, вирізнити варіанти реалізації. Саме тому аналіз фонетичного матеріалу має відбуватися водночас із відпрацюванням варіантів репрезентації таких одиниць на письмі, забезпечуючи взаємозв’язок фонетичної компетентності з орфографічною та лексичною. На цьому етапі важливим є детальний розгляд кожного варіанта на основі системи вправ репродуктивного (обрати правильний дифтонг із запропонованих для кожного слова опцій; добір minimal pairs; омонімів чи синонімів) та продуктивного характеру (пояснити дію фонетичного процесу для запропонованих одиниць із дифтонгами, дібрати паремійні одиниці, які містять відповідну лексему тощо). У межах методики навчання української (англійської чи німецької) мов / курсів із перекладознавства важливо ознайомитися з формами роботи із застосуванням комунікативного й інтерактивного методів, адже це озброїть майбутнього фахівця-лінгвіста системою корисних вправ на диференціацію, що є не менш важливим для попередження чи подолання мовної інтерференції здобувача.