Становлення термінології давноминулого часу в українській граматичній традиції ХVI–XIX століть

Abstract

У статті проаналізовано становлення та розвиток термінології давноминулого часу в українській граматичній традиції XVI–XIX століть у зв’язку еволюцією категорії часу дієслова та її грамемної організації. Встановлено, що впродовж означеного періоду інтерпретація цієї грамеми зазнавала істотних концептуальних і термінологійних змін, зумовлених як внутрішньою перебудовою часової системи українського дієслова, так і впливами зовнішніх граматичних традицій. У ранніх граматичних описах, що були зорієнтовані на багаточленні часові системи, успадковані з грецької та церковнослов’янської традицій, давноминулий час кваліфікували як самостійну грамему, що посідала окреме місце в парадигмі форм минулого часу. Простежено поступове спрощення часових систем у граматиках XVI–XVII століть, де давноминулий час втрачає статус повноцінної граматичної категорії та маргіналізується або тлумачиться як різновид минулого часу. У статті проаналізовано динаміку термінологійних позначень часової форми (мимошедшее времѧ, время мимошедшее древле, давнопрошедшее время, часъ давнó минýвшїй, давноминулий час, передминулий час тощо) у граматичних і лексикографічних джерелах, а також з’ясовано впливи грецької, латинської, церковнослов’янської, німецької, польської та російської граматичних традицій на формування української моделі опису часових грамем. Показано, що в ХІХ столітті, особливо в галицьких і наддніпрянських граматиках та словниках, відбувається повторна концептуалізація давноминулого часу як окремої грамеми, супроводжувана його термінологійною кодифікацією та включенням до національної моделі категорії часу дієслова. Обґрунтовано, що наприкінці ХІХ століття в українській мовознавчій традиції формується стабільна двоелементна модель номінації цієї категорії (давноминулий час / передминулий час), що закріплює її теоретичний статус у системі грамем часу українського дієслова. Результати дослідження поглиблюють розуміння історичного розвитку системи часів українського дієслова та еволюції її граматичної термінології в діахронному вимірі.