Роль кінезіотерапії у фізичній терапії після перелому плечової кістки

Abstract

У дослідженні показано, що переломи плечової кістки становлять 4–8% від загальної кількості переломів кісток скелета. Тривала іммобілізація призводить до розвитку десмогенних і міогенних контрактур, гіпотрофії м'язів та стійкого больового синдрому. Незважаючи на значну поширеність патології, у клінічній практиці досі переважають шаблонні підходи без урахування індивідуальних кінезіотерапевтичних протоколів. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність програми фізичної терапії з домінуючим використанням методів кінезіотерапії для осіб після перелому плечової кістки на постіммобілізаційному етапі. Запропонована програма фізичної терапії з домінуючою кінезіотерапією є достовірно ефективнішою за стандартний підхід за всіма досліджуваними показниками (p < 0,05). ОГ досягла порогового рівня функціонального відновлення (DASH < 25), тоді як КГ залишилась у зоні помірної непрацездатності. Кінезіотерапія є провідним, а не допоміжним методом фізичної терапії після переломів плечової кістки.