Психологічні особливості емоційної саморегуляції педагогів в умовах війни

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено психологічні особливості емоційної саморегуляції педагогічних працівників, які здійснюють професійну діяльність в умовах воєнного стану. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феномену емоційної саморегуляції, її структури, механізмів та функцій у стресових та екстремальних ситуаціях. Розкрито специфіку впливу війни на психоемоційний стан педагогів (хронічна тривога, емоційне виснаження, почуття безпорадності, провини, емоційна лабільність) та визначено основні деструктивні зміни в емоційній сфері досліджуваної групи. Запропоновано рекомендації щодо розвитку адаптивних стратегій емоційної саморегуляції (усвідомлене дихання, техніки заземлення, когнтітивне переструктурування, пошук соціальної підтримки) для збереження психічного здоров’я педагогів та запобігання професійному вигоранню в умовах хронічного стресу. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологічної служби закладів освіти, в програмах психологічної підтримки педагогів, при проведенні тренінгів із стресової грамотності, а також при викладанні курсів «Психологія стресу», «Педагогічна психологія», «Психологія праці».