Самооцінка як чинник формування життєвих перспектив старшокласників

Abstract

У теоретичній частині роботи розкривається психологічна суть життєвих перспектив старшокласників, які трансформуються з пасивних мрій у стратегічні плани на майбутнє через механізми часової інтеграції, ціннісного наповнення та розвитку персональної відповідальності. Проаналізовано структуру, види (прогностичну, актуальну, ретроспективну) та функції самооцінки. Обґрунтовано роль самооцінки як когнітивно-емоційного фільтра, де адекватне ставлення до себе розширює горизонт планування до стратегії самоздійснення, а неадекватне заниження – блокує життєві цілі та згортає часову перспективу до стратегії виживання. Практичне значення роботи полягає в емпіричній перевірці взаємозв'язку між параметрами самооцінки та особливостями цілепокладання учнівської молоді, а також у розробці прикладного інструментарію психологічного супроводу для стабілізації самооцінки та фасилітації життєвого проектування старшокласників