Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10298
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВолошин, Олена Романівна-
dc.date.accessioned2026-06-29T10:51:54Z-
dc.date.available2026-06-29T10:51:54Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10298-
dc.description.abstractУ представленій науковій статті проведено ґрунтовний та всебічний аналіз стратегій комплексної ерготерапевтичної підтримки осіб, які мають складні коморбідні порушення: розлади нейророзвитку (зокрема, інтелектуальну недостатність різного ступеня вираженості, розлади аутистичного спектра, затримки психомоторного розвитку) у поєднанні з органічними сенсорними дефіцитами (глибокими порушеннями зору, слуху або їх комбінацією). Автор акцентує увагу на тому, що наявність «подвійного бар’єру» – когнітивного та сенсорного – вимагає від фахівця з фізичної терапії та ерготерапії докорінного перегляду стандартних підходів та відмови від лінійних протоколів реабілітації на користь індивідуалізованих середовищних інтервенцій. У роботі детально обґрунтовано концепцію модифікації життєвого простору як базового терапевтичного інструменту, що дозволяє суттєво знизити рівень патологічного сенсорного навантаження на центральну нервову систему пацієнта та створити умови для підвищення його функціональної автономії у повсякденній діяльності (ADL). Проаналізовано роль «сенсорної дієти» та специфічного зонування приміщень із використанням тактильних маркерів, контрастних текстур підлоги та спеціалізованого освітлення. Окрему увагу приділено впровадженню систем альтернативної та додаткової комунікації (АДК), зокрема використанню предметів-символів та тактильних піктограм, що є критично важливим для осіб із мовленнєвими порушеннями та дефіцитом сенсорного сприйняття. Доведено, що системна адаптація середовища за принципами універсального дизайну виступає потужним предиктором успішного формування базових навичок самообслуговування, зниження рівня тривожності, агресії та аутоагресії у пацієнтів. Результати дослідження базуються на досвіді реабілітаційних установ та підтверджують ефективність мультисенсорного підходу в нейрореабілітації. Ми пропонуємо практичні рекомендації для ерготерапевтів щодо вибору адаптивного обладнання та алгоритмів навчання родичів пацієнтів методам підтримки в домашніх умовах, що забезпечує безперервність реабілітаційного процесу та покращує якість життя осіб із комплексними обмеженнями життєдіяльності. Висновки статті підкреслюють, що без належної архітектурної та ергономічної адаптації середовища будь-які медикаментозні чи педагогічні впливи мають обмежений та нестійкий ефект, оскільки не враховують базову потребу пацієнта в орієнтації та безпеці.uk_UA
dc.subjectерготерапія, порушення розвитку, сенсорний дефіцит, життєвий простір, реабілітація, адаптація.uk_UA
dc.titleКомплексна ерготерапевтична підтримка осіб із коморбідними порушеннями розвитку та сенсорними дефіцитами: стратегії адаптації життєвого просторуuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові видання

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Волошин О._стаття.docx43,68 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.