ВПЛИВ ПСИХОТРАВМУЮЧИХ ПОДІЙ НА ЖИТТЄВУ ПЕРСПЕКТИВУ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

Сучасні соціальні умови в Україні характеризуються високим рівнем стресогенності та тривалим впливом воєнних подій, що призводить до зростання кількості психотравмуючих переживань у населення. Травматичний досвід суттєво руйнує емоційну стабільність людини, деформує її часову організацію життєвого досвіду та уявлення про власне майбутнє. У зв'язку з цим дослідження трансформацій життєвої перспективи особистості набуває особливого теоретичного та практичного значення для сучасної психологічної науки. У роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз впливу психотравмуючих подій на систему життєвих планів та цілей особистості. Визначено структуру життєвої перспективи як динамічного інтегративного утворення, що виконує важливу регулятивну функцію. Доведено, що психотравмуючий досвід призводить до звуження часової перспективи, зниження орієнтації на майбутнє, порушення довгострокового планування та формування фаталістичного ставлення до теперішнього. Емпірично встановлено наявність статистично значущих кореляційних зв'язків між інтенсивністю психотравматичного переживання та характеристиками життєвої перспективи. Доведено, що зростання рівня негативних емоцій і зниження стресостійкості безпосередньо блокують здатність до цілепокладання, тоді як висока психологічна стійкість сприяє збереженню цілісності життєвих орієнтирів. Обґрунтовано комплексні напрями психологічної допомоги особам із травматичним досвідом, що передбачають емоційну стабілізацію, розвиток адаптивних копінг-стратегій, формування смисложиттєвих орієнтацій та відновлення віри у власні можливості. Показано, що за наявності достатніх внутрішніх ресурсів деструктивний вплив травми може бути нівельований, забезпечуючи переосмислення цінностей та позитивну трансформацію особистості. Отримані результати є підґрунтям для розробки та оптимізації програм психологічного супроводу, реабілітації та відновлення психологічного благополуччя осіб, які пережили психотравмуючі події.