<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7442</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 04 Apr 2026 18:09:49 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-04T18:09:49Z</dc:date>
    <item>
      <title>"Русcкий мир" проти України: коротка деконструкція новітньої російської геополітичної доктрини</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7555</link>
      <description>Название: "Русcкий мир" проти України: коротка деконструкція новітньої російської геополітичної доктрини
Авторы: Галів, Микола Дмитрович; Гранд, Михаїл</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7555</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Нове дослідження до історії радянської русифікаціної політики</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7554</link>
      <description>Название: Нове дослідження до історії радянської русифікаціної політики
Авторы: Ільницький, Василь Іванович; Гриник, Лілія</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7554</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Тема російсько-українських відносин у творчих візіях Івана Франка: проблеми, пояснення, застереження, майбутнє</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7553</link>
      <description>Название: Тема російсько-українських відносин у творчих візіях Івана Франка: проблеми, пояснення, застереження, майбутнє
Авторы: Галик, Володимир Миколайович
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження. На матеріалах найновішої франкознавчої історіографії, а також різножанрового творчого доробку Івана Франка, ставимо за мету показати місце теми російсько-українських відносин у його творчих візіях, і водночас окреслити виокремлені вченим основні проблеми двосторонніх взаємин, акцентувати на його поясненнях щодо них та продемонструвати застереження й погляди на їхнє майбутнє. Методологія дослідження опирається на застосовуванні загальнонаукових принципів історизму й об’єктивності, а також системності. Побіжно, в процесі проведеної роботи у напрямі вивчення окресленої проблеми, використано історико-порівняльний й історико-системний методи. Визначальну канву джерельної бази становлять насамперед прозові, філософські, наукові, етнографічно-фольклорні, літературно-критичні та поетичні твори Івана Франка, у яких розкрито історію та проблеми російсько-українських відносин у період другої половини XVI – початку ХХ ст. Наукова новизна статті позначається у тому, що вперше, на основі вибраних прозових, філософських, наукових, етнографічно-фольклорних, літературно-критичних та поетичних творів Івана Франка, здійснено більш комплексне та різнобічне висвітлення теми російсько-українських відносин у його творчих візіях, де акцентовано на основних проблемах цих взаємин, звернуто увагу на його поясненнях щодо них та продемонстровано застороги й думки щодо їхнього майбутнього. Висновки. У процесі проведеного дослідження, констатовано, що Іван Франко у своїх вибраних різножанрових працях зумів розплутати клубок проблем у російсько-українських відносинах упродовж багатовікового співіснування. У своїх творах мислитель підкреслює, що ключовою ознакою українців, їх ментальності є передовсім вольовитість, патріотичний настрій, віковічне жадання народу до свободи, миру тощо. Загалом, ідеї українського вченого, є свого роду універсальним інструментом дій теперішніх та майбутніх поколінь українців, адже у них відображена минула реальність українського народу через призму дійсності Івана Франка й аналізу тих проблеми, які повсякчасно побутували, проте реальних й конкретних масштабних дій для їх розв’язання було недостатньо. З огляду на сучасну обстановку, безсумнівним є те, що Франкові слова не втрачають актуальності і слугують свого роду програмою всебічної організації та діяльності на всіх фронтах задля перемоги над агресором й запобігання повороту колеса історії у зворотному напрямі.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7553</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Освітня політика в Хорватії (кінець ХХ - початок ХХІ ст.): стратегія післявоєнної відбудови і європейського розвитку</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7552</link>
      <description>Название: Освітня політика в Хорватії (кінець ХХ - початок ХХІ ст.): стратегія післявоєнної відбудови і європейського розвитку
Авторы: Галів, Микола Дмитрович
Краткий осмотр (реферат): Мета статті – представити результати дослідження освітньої політики в Хорватії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.), охарактеризувати стратегічні напрями післявоєнної відбудови і європейського розвитку хорватської освіти, визначити найбільш важливий для України досвід реформування освіти в Хорватії. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на загально наукові методи (аналіз, синтез, класифікація) та спеціально-історичні методи (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний). Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історичній науці проаналізовано освітню політику Республіки Хорватія 1991–2023 рр. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що освітня політика у Хорватії від 1991 р. до наших днів характеризувалася кількома головними тенденціями: відновлення національних освітніх традицій; європеїзація, розвиток людського капіталу. Можна виокремити такі періоди її розвитку: 1) 1990-ті рр. – демонтування соціалістичної моделі виховання та структури освіти, відродження національної системи освіти, перші кроки на шлях до європеїзації, відсутність системних управлінських рішень і змін у законодавстві; 2) 2000–2013 рр. – поступова і цілеспрямована європеїзація задля досягнення основних європейських стандартів у сфері освіти, ухвалення доленосних рішень та формування інституційних засад європеїзації; 3) 2013–2023 рр. – подальша розбудова освіти на шляху європеїзації, удосконалення законів, поновлення стратегій, утвердження структури освіти, увага до модернізації змісту освіти, реалізація компетентнісного підходу. Водночас окреслилася низка проблемних моментів у розвитку освіти: недостатня інфраструктурна та кадрова спроможність у дошкільній і початковій освіті; неефективна модель фінансування деяких рівні освіти; недостатній рівень освітніх результатів (бал PISA); зменшення інтересу молоді до вступу на трирічні освітні професійно-технічні програми; низький рівень зайнятості осіб із повною вищою освітою; недостатні ресурси для забезпечення якості освітніх програм у вищій школі тощо. Для України, на нашу думку, буде корисним використати такий досвід хорватської освіти: створення «шкіл повного дня»; надання більш широкого доступу волонтерським організаціям до середніх і вищих закладів освіти; удосконалення системи освіти дорослих шляхом подальшої розробки професійних стандартів, освітніх програм і відповідного методичного забезпечення; широка діджиталізація системи освіти і формування цифрової компетентності учасників освітнього процесу.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7552</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

