http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7440 Sat, 04 Apr 2026 22:30:43 GMT 2026-04-04T22:30:43Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7620 Название: Унієзнавчі концепції професора Леоніда Тимошенка Авторы: Стецик, Юрій Орестович Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7620 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7619 Название: Українсько-польські взаємини в період назрівання та на початку Другої світової війни: історіографія проблеми Авторы: Футала, Василь Петрович Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – дослідити в історіографічному аспекті українсько-польські взаємини у той відрізок часу, коли вони досягли високого напруження після нетривалої політики «нормалізації» і переросли у збройне протистояння на початку Другої світової війни. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна зводиться до наступного: проаналізовано історіографічні джерела, що відбивають політику урядів Другої Речі Посполитої в українському питанні протягом другої половини 1930-х рр. і реакцію на неї української суспільності; визначено особливості розвитку теми в різних соціокультурних умовах; підбито підсумок пошукової роботи українських і польських учених. Висновки. Аналізована проблема різною мірою привертала увагу дослідників, які належали до різних шкіл і напрямів у системі історичної науки. Найбільших успіхів досягнуто в останнє тридцятиліття вченими України і Польщі. Добре вивченими можна вважати питання, пов’язані з передумовами і мотивами «нормалізації» українсько-польських взаємин та причинами її краху, процесом консолідації українських національно-демократичних сил, переходом польських властей до авторитарних методів управління країною, структурою Війська Польського, перебігом воєнних дій у вересні 1939 р. Проте низка питань потребує подальших наукових пошуків. Зокрема, не вистачає робіт, де висвітлювалося б ставлення солдатів-українців до німецько-польського конфлікту. Додаткових знань вимагає проблема антипольських виступів ОУН до 17 вересня 1939 р. У цьому зв’язку треба проаналізувати роль радянських диверсійно-саботажних груп. Історикам необхідно уточнити чисельність українців у польській армії, а також кількість загиблих у вересневій кампанії. Перспективним напрямом історичних студій має стати повсякденне життя українців і поляків у період воєнного лихоліття. Вважаю, що настав час написати комплексне монографічне дослідження про участь українців у німецько-польській війні 1939 р. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7619 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7618 Название: Основні тенденції трансформації профспілкового членства в Україні під час воєнного стану Авторы: Добровольська, Ганна Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає у визначенні основних тенденцій трансформації профспілкового членства в Україні під час воєнного стану. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності. Основою дослідження також є методи формальної логіки, аналізу, синтезу, порівняння, історико-проблемний, історико-системний та історико-хронологічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше встановлено причинно-наслідкові зв’язки у динаміці профспілкового членства в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив економічних, соціальних, міграційних процесів, внутрішніх проблем профспілок, які виникли під час війни, на їх чисельність та структуру. Висновки. Встановлено, що воєнний стан суттєво вплинув на чисельність і структуру профспілкового членства в Україні, що спричинило його значне скорочення та диспропорції. Від кількості членів профспілок залежать їхня сила, впевненість, ефективність і перспективи розвитку. Для відновлення довіри працівників і залучення нових членів профспілкам необхідно впроваджувати нові сучасні підходи: розвивати цифрові платформи, проводити інформаційні кампанії, особливо серед молоді, пропонувати програми підтримки кар’єрного зростання та навчання. Прозорість діяльності, роз’яснення ролі профспілок у захисті трудових прав і демонстрація конкретних успішних прикладів своєї діяльності сприятимуть зростанню їхньої привабливості. Необхідно сформувати і активно впроваджувати сучасну профспілкову ідеологію, яка базуватиметься на повазі гідності та інтересів людини праці, а також на свідомому підході до членства у профспілках. Отже, майбутнє профспілкового руху в Україні залежить від його здатності відповідати очікуванням працівників. Досягти цього можна лише тоді, коли переваги члена профспілки будуть очевидними, реальними та практично відчутними порівняно зі становищем інших працівників. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7618 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7617 Название: Формування історико-меморіального наративу сучасної російсько-української війни Авторы: Ільницький, Василь Іванович; Царик, Роман Краткий осмотр (реферат): Мета статті полягає у розкритті формування в Україні історико-меморіального наративу сучасної російсько-української війни, який включає матеріали усної історії та науково-популярні видання. Методологія дослідження включає принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний, історико-типологічний) методи. Наукова новизна: вперше досліджується формування в Україні історико-меморіального наративу сучасної російсько-української війни (2014–2024), який включає матеріали усної історії та науково-популярні видання. Висновки. Отже, увічнення пам’яті полеглих внаслідок агресії Росії проти України українських захисників здійснювалося на основі відповід- них історичних наративів, запропонованих і поширюваних УІНП. Вони передбачали визнання учасників АТО продовжувачами української визвольної боротьби, спадкоємцями славетних традицій збройної боротьби українського народу проти окупантів. Таким чином, воїни АТО були поставлені в один ряд з героями Армії УНР, Українських січових стрільців, Української Галицької армії, Української повстанської армії. Під час формування історично-меморіального наративу російсько-української війни особливе значення надавалося усній історії – записам свідчень учасників і жертв війни. У цьому аспекті слід відзначити роботу УІНП та деяких академічних колективів (зокрема, Запорізького національного університету) щодо запису і видання свідчень українських вояків, волонтерів, очевидців війни. Серед них варто назвати п’ять книг проєкту «Усна історія російсько-української війни (2014–2019)», а також видання «Дівчата зрізають коси», «Люди «сірої зони»…», «Капелани. На службі Богу й Україні», «Волонтери: Сила небайдужих», «Воїни Дніпра…», «Без ротації», «Свідчення про війну…» тощо. Велике значення для формування історико-меморіального наративу російсько-української війни мають документально-історичні книги українських військовослужбовців, волонтерів, журналістів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7617 2025-01-01T00:00:00Z