http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7128 Wed, 08 Apr 2026 06:43:40 GMT 2026-04-08T06:43:40Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8291 Название: Емпіричне дослідження впливу травмувального стресу на психічне здоров'я комбатантів Авторы: Попіль, Марія Іванівна Краткий осмотр (реферат): У статті наведені результати емпіричного дослідження впливу травмувального стресу службово-бойової діяльності на психічне здоров’я комбатантів, вивчено особливості психоемоційного реагування та стан адаптаційних ресурсів бійців. У нашому дослідженні перша група (65 % військовослужбовців) характеризувалася достатнім рівнем психологічної готовності до виконання завдань, середнім рівнем тривожності, адекватними умовам, добрими адаптаційними ресурсами. До другої групи (20 % комбатантів) належав особовий склад з високим рівнем психологічної готовності до виконання покладених завдань, низьким рівнем тривожності та високими адаптаційними ресурсами. З урахуванням достатньої професійної підготовки з першої та другої групи військовослужбовців доцільно формувати ударні передові підрозділи. Висока боєздатність підрозділів, які сформовані з військовослужбовців цих груп, а також мінімальні санітарні, психогенні та безповоротні втрати будуть позитивно впливати на морально-психологічний стан особового складу, їхню готовність до виконання службово-бойових завдань. Третю та четверту групи (10 % та 5 % особового складу відповідно) військовослужбовців можна охарактеризувати як осіб з незадовільним рівнем психологічної готовності до виконання поставлених завдань, недостатнім рівнем адаптаційних ресурсів, високою тривожністю та загалом низькою професійною працездатністю. Під час виконання службових завдань у зоні проведення бойових дій саме з цих військовослужбовців формується найбільша кількість безповоротних, санітарних та психогенних втрат. Тому таких осіб доцільно використовувати в підрозділах забезпечення поза зоною ведення бойових дій. Комплексний аналіз отриманих даних свідчить, що участь у бойових діях не проходить безслідно для військовослужбовців, що актуалізує необхідність розробки організованого психологічного впливу, спрямованого на відновлення стану їх психічного здоров’я, успішної адаптації до мирного життя, повноцінного повернення в сім’ю та суспільство. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8291 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8290 Название: Психологічні особливості задоволення життям людей похилого віку Авторы: Гриник, Ірина Ярославівна Краткий осмотр (реферат): Важливе значення для людини відіграє показник задоволеності-незадоволеності життям, оскільки він визначає та впливає на вчинки суб’єкта, різні види діяльності та поведінки. Ці переживання виступають значущим фактором стану суспільної свідомості, групових настроїв, очікувань, відносин у суспільстві. Задоволеність життям виступає найважливішим внутрішнім фактором людини, що визначає і її соціальну активність, і взаємини з іншими людьми, і ставлення до самої себе. Задоволеність життям має цілу низку різних факторів, найважливішими серед яких виступають смисложиттєві орієнтації, ціннісні установки і установки щодо себе. Постійна і повна задоволеність людини життям, її умовами, наповненістю, що досягається у ній розкриттям людських можливостей, виступає у сучасному розумінні ідеалом щастя. Актуальність статті допомагає проаналізувати, наскільки реалізовані ті чи ті потреби людей, а отже, наскільки люди похилого віку задоволені життям, причини, які впливають на їх відчуття психологічного благополуччя і, відповідно, переживання щастя. У статті вивчено психологічні чинники задоволеності життям людей похилого віку. Презентовано психологічну характеристику життя людей у похилому віці. Розкрито основні причини, які викликають стани задоволеності-незадоволеності життям людей похилого віку. Досліджено рівень задоволеності якістю особистого життя; вплив особистісних рис на ставлення до свого життя людей похилого віку. Зазначено необхідні заходи для зміни негативного ставлення до життя на позитивне. Важливим у результаті теоретико-емпіричного дослідження є виявлення психологічних детермінант задоволеності життям людей похилого віку у реаліях сьогодення та дослідження особливостей впливу різноманітних факторів на рівень задоволеності життям. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8290 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8289 Название: Психологічні особливості розвитку гідності особистості в онтогенезі Авторы: Швець, Олег Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено результати наукової рефлексії теоретичних підходів до дослідження проблеми розвитку гідності особистості в онтогенезі. Актуальність психологічних досліджень проблеми розвитку особистості пов’язана з такою цінністю, як гідність. Людська гідність – безумовна цінність людини на основі її людської природи. Гідність розглядається найважливішим параметром життєдіяльності людини; складним інтегративним особистісним утворенням, пов’язаним із саморозвитком людини та послідовним досягненням нею результатів як у соціальній сфері, так і в зоні особистісного й духовного зростання. У сучасних дослідженнях розвиток особистості розглядають особливим різновидом внутрішніх змін, пов’язаних з появою нових елементів, зі зміною структури та специфіки взаємозв’язків між її елементами. У філософії постмодерну розвиток визначено як саморозгортання, якісну зміну природи, діяльності, розумової діяльності субстанції; як зміну послідовних історичних станів системного об’єкта. У концепції розвивального навчання розвиток тлумачено як формування здібностей через освоєння способів діяльності в різних сферах. У когнітивній психології Ж. Піаже особливості розвитку і функціонування моральної свідомості дослідив у взаємозв’язку з поетапним формуванням пізнавальних здібностей дитини. Можливості та особливості розвитку гідності особистості експліковано на порівневій моделі розвитку его Дж. Левінджер та S. Cook-Greuter. Модель розвитку як єдність переривчастості та безперервності, представлена у порівневій теорії розвитку его, дає змогу відслідкувати можливості та особливості розвитку гідності особистості. Фундаментальні позиції для становлення гідності особистості визначає стадія сумлінності. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8289 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8288 Название: Особливості ціннісно-смислової сфери в юнацькому віці Авторы: Хавула, Роман Михайлович Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено теоретичне узагальнення психологічних особливостей ціннісно-смислової сфери майбутніх учителів через аналіз її структури, взаємозв’язок компонентів, професійної спрямованості, шляхів та засобів її розвитку у освітньому процесі. Встановлено, що ціннісно-смислова сфера майбутнього вчителя вивчається у межах різних наукових підходів, основними з яких є: діяльнісний, особистісний, акмеологічний, аксіологічний, суб’єктний, смисловий. Ціннісно-смислова сфера виконує системоутворювальну роль в особистості майбутнього вчителя, є центром духовно-смислової регуляції його професійної діяльності та поведінки. Особистісний аспект професіоналізації людини з акцентом на її активність у здійсненні цього процесу найповніше втілюється у понятті «професійне самовизначення», під яким розуміємо тривалий і динамічний процес, який включає у себе розвиток людини в професійній діяльності, формування її індивідуальних особливостей і рис особистості, вибір життєвого шляху, а також творчий розвиток та збагачення людиною її професійної діяльності. Стверджується, що особистісне та професійне самовизначення людини, яка долучається до певних професійних цінностей, осмислює їхній зміст, співвідносить його з власним внутрішнім світом, відбувається у процесі професіоналізації. Результатом такої внутрішньої роботи стане самостійний і усвідомлений пошук смислів роботи та життя загалом, оскільки лише осмислене ставлення до професії, прийняття її значущості, перетворює відповідну діяльність на засіб особистісного зростання. Доведено, що необхідно розвивати ціннісно-смислову сферу особистості під час навчання у закладі вищої освіти як базову складову формування майбутнього професіонала, адже найактуальнішим завданням сучасної педагогічної освіти є її перетворення на засіб не лише здобути професію, а й отримати смисл життя. У подальших дослідженнях доцільно емпірично вивчати психологічні особливості ціннісно-смислової сфери майбутніх педагогів. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8288 2019-01-01T00:00:00Z