http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6954 У збірнику публікуються статті з актуальних проблем філософського знання. Особливу увагу звернуто на антропологічні виміри історико-філософського процесу, освітньо-педагогічного простору, соціально-культурних проблем сучасності. Видання розраховане на науковців, викладачів, аспірантів, студентів, а також тих, хто цікавиться проблемами філософії, історії філософії, світової і вітчизняної духовної культури. Sat, 04 Apr 2026 18:09:50 GMT 2026-04-04T18:09:50Z http://ir.dspu.edu.ua:80/jspui/retrieve/47f2bcb6-ecc5-4bda-8373-8a329daec35f/pageheadertitleimage_uk_ua.png http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6954 http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9137 Название: Цифрова комунікація як виклик глибинному спілкуванню Авторы: Яремчук, Остап Краткий осмотр (реферат): Стаття має на меті акцентувати увагу на антропологічних та соціокультурних викликах, що постають перед спілкуванням та цифровою комунікацією; актуалізувати значення глибинного спілкування в сучасному світі. Методологія. Філософсько-антропологічний підхід дозволив виявити внутрішні суперечності цифровізації – між розвитком технологій і збереженням людяності, відкрив простір для критичної рефлексії щодо цінностей, які стоять за технологічними змінами. При розведенні понять спілкування та комунікації дієвим став метод діалектико-категоріального аналізу. Наукова новизна. Показано, що цифрові комунікації поступово витісняють справжнє спілкування. Інформаційно-технократичну комунікацію не можна назвати справжнім діалогом, оскільки зберігається тільки зовнішній, поверхневий обмін репліками, а розуміння, творче сприйняття залишається поза межами інтерактивного режиму віртуальних контактів. Наголошено на неприпустимості ототожнення понять «спілкування» і «комунікація». Обґрунтовано положення про те, що збереження глибинного спілкування у цифрову добу вимагає не лише технологічної адаптації, а й філософського осмислення меж людської присутності, співпереживання та розуміння. Висновки. Запропоноване дослідження носить міждисциплінарний характер, оскільки його результати мають сьогодні не тільки теоретичне, а й безпосередньо практичне значення. Воно зумовлено змінами у всіх сферах людського буття, які спричинені динамічним розвитком інформаційно-цифрових технологій. Цифрове середовище, розширюючи комунікативні можливості, породжує глибинні антропологічні ризики (фрагментація особистості, зниження здатності до емпатії, заміна живого діалогу алгоритмізованими контактами та ін.), що впливають на цілісність особистості. Ми переконані в тому, що справжнє спілкування залишатиметься єдиною можливістю збереження людського в людині. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9137 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9136 Название: Проблема щастя в концепціях античних філософів Авторы: Широка, Ольга Краткий осмотр (реферат): Метою статті є аналіз поглядів античних філософів на розуміння концепту щастя та усвідомлення еволюціонування цього поняття в контексті сьогодення. Методологічною основою дослідження стали: історико-філософський, герменевтичний, компаративістський, біографічний, діалектичний методи та метод філософської антропології як метаантропології. Наукова новизна. З початку VI ст. до н.е. і до кінця VI ст. н.е. античність переживає суттєвий трансформаційний етап у цивілізаційному розвитку завдяки активному обміну досягнень шкіл різних країн та народів, що приводить до концентрації знань та підходів у всій своїй різноманітності та протиріччях у більш активних мислителей, які завдяки розвитку філософської думки починають суттєво впливати на становлення світогляду людей, їх особистості, спосіб мислення та взагалі на організацію суспільних процесів. Також це допомагає в усвідомленні бажання розібратися, чим є щастя для людини, від чого воно залежить і як воно впливає на суспільство і буття людини. Висновки. Філософія античності розвивалася в започаткуванні різних філософських шкіл і напрямків наук. Мислителі шукають, сперечаються, знаходять та знову шукають відповіді на основні питання буття людини, починають більш усвідомленно будувати культурний діалог між собою та розбиратися із приорітетами цінностей, заохочуючи мислити і аналізувати своє життя і досягати більшого. Завдяки необхідності шукати рішення на перетині суперечностей, вони виходять за межі буденного буття та буденного світогляду й філософують і живуть, спираючись на цінності особистісного та філософського світогляду. Філософів із буденним світоглядом – некритичним, несамостійним, нетворчим, – практично немає. По суті, вся антична філософія становить неперевершений фундамент розвитку філософської думки, який потім дає направляючу структуру та вектор для розвитку мислення людей протягом всієї історії людства. Без докладного аналізу головних ідей класиків античності неможливо зрозуміти розвиток світової думки і суспільства та побудувати всеосяжний і водночас практичний підхід для гармонізації людського буття. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9136 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9135 Название: Від просвітницького розуму до метамодерних антиномій: соціально-філософська діагностика демодернізації в Східній Європі Авторы: Сьомик, В'ячеслав Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. Дослідження спрямоване на соціально-філософську діагностику демодернізації у Східній Європі крізь призму переходу від просвітницького розуму до метамодерних антиномій. Мета полягає у виявленні механізмів, через які поєднання постімперських спадків, воєнних стратегій та інформаційних режимів змінює публічну сферу, інститути та освітні ландшафти. Методологія. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує концепцію множинних модерностей, критичну теорію, пост(колоніальні) студії, інституційний аналіз і просторово-інфраструктурні дослідження. Використано макроісторичну реконструкцію, топологію «розривів і вузлів» сучасності та інтерпретативний аналіз смислових структур, у яких демодернізаційні процеси стають соціально видимими. Аналітика доповнена зіставленням глобальних і регіональних кейсів, у тому числі даними про економічну активність у воєнних умовах та описом трансформацій освітніх і медіаінституцій. Наукова новизна. Обґрунтовано розуміння демодернізації не як випадкового відступу, а як структурної можливості сучасності, що проявляється в антиноміях автономії/залежності, резонансу/відчуження та публічності/ закритості. Запропоновано діагностичну рамку, яка об’єднує інституційну крихкість, політики простору та інформаційні екосистеми, дозволяючи фіксувати керовані стратегії «повзучого» відкату. Показано евристичний потенціал освітніх ландшафтів як індикаторів і драйверів зміни режимів легітимації, а також продемонстровано продуктивність метамодерної чутливості для опису коливань між надією та іронією. Висновки. Демодернізація у Східній Європі постає як багаторівневий процес, що одночасно торкає інститути, простори, економічні ланцюги та смислотвірні режими, й не зводиться до дефіциту ресурсів. Для її стримування потрібні політики, які поєднують безпекові, правові, культурні та освітні інтервенції з відновленням довіри та публічності. Перспективи подальших розвідок охоплюють розробку операційних індикаторів демодернізації на мікро-, мезо- та макрорівнях, лонгітюдні порівняння прикордонних і окупованих територій, а також тестування запропонованої рамки за межами Східної Європи. Особливу увагу слід приділити практикам «контрдемодернізації», що перетворюють кризові вузли на точки зростання публічної сфери та інституційної автономії. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9135 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9134 Название: Свобода як цінність західної цивілізації: проблеми та виклики в глобалізованому світі Авторы: Столярчук, Наталія; Терещук, Микола Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню феномену свободи як фундаментальної цінності західної цивілізації та аналізу проблем і викликів реалізації свободи в умовах глобалізованого світу. Дослідження обґрунтовує гіпотезу про те, що свобода в її західному тлумаченні не є нині універсальною цінністю світової культури, а є скоріше цивілізаційним маркером. Цей висновок підтверджується результатами міжнародних досліджень, зокрема організації Freedom House за 2025 рік, які констатують безперервне зниження рівня глобальної свободи впродовж останніх 19 років. Мета статті – всебічно дослідити концепцію свободи як ключової цінності західної цивілізації та проаналізувати виклики, з якими вона стикається в умовах глобалізації. Для досягнення поставленої мети було застосовано комплексну методологію, яка включає кілька взаємодоповнюючих підходів: теоретичні методи (аналіз і синтез філософських, історичних, політичних та соціологічних праць про свободу як цінність), історико-порівняльний метод, метод системного аналізу, емпіричний та соціологічний підхід, метод кейс-стаді. Наукова новизна дослідження полягає у аналізі глобалізаційних процесів, які, попри поширену думку про універсалізацію західних цінностей, насправді загострюють конфлікти між різними цивілізаційними уявленнями про свободу; на основі емпіричних даних (звіти Freedom House) також доведено, що свобода є фундаментальною цінністю передусім західної цивілізації, а не є світовим універсальним явищем; виявлено та проаналізовано сучасні загрози свободі, спричинені такими глобальними процесами, як пандемія, цифровізація та міграційні потоки; з’ясовано, як авторитарні режими використовують ці виклики для посилення контролю, та спрогнозовано можливі наслідки для вільних суспільств, які змушені протистояти цим загрозам.У висновках автори підсумовують, що свобода є фундаментальною цінністю, характерною саме для західної цивілізації, а її майбутнє залежить від здатності вільних країн протистояти зовнішнім авторитарним загрозам, не поступаючись власними принципами. Глобалізація, яка дарувала людству нові свободи, нині становить небезпеку, оскільки у світі, де контроль набуває нових форм, вільні держави можуть бути змушені піти на компроміси, що в кінцевому підсумку може призвести до зниження рівня свободи в глобальному масштабі. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9134 2025-01-01T00:00:00Z