http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5531 Thu, 23 Apr 2026 23:48:45 GMT 2026-04-23T23:48:45Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8022 Название: До поняття "феномен взаємозв'язків і взаємовпливів між Бруно Шульцом і Галичиною" Авторы: Маторіна, Наталя Краткий осмотр (реферат): Пропонована розвідка завершує цикл авторських досліджень із проблеми взаємозв’язків і взаємовпливів Галичини як найвідомішого українського прикордонного терену й видатного галицького письменника першої половини ХХ ст. Бруно Шульцом з акцентуванням на тих позиціях, які в той чи той спосіб репрезентують галицько-шульцівські стосунки. Проблема багатоаспектна в усіх конкретних її виявах, діалектика цих стосунків теж різноманітна й неповторна, тож, досліджуючи той чи той аспект творчої діяльності Бруно Шульца, неможливо не враховувати їх. Історію шульцівського літературного (і не лише) дискурсу можна в певний спосіб назвати історією Галичини й навпаки. У статті окреслено точки дотику й перетину Галичини й Бруно Шульца як представника відповідної галицької дійсності; схарактеризовано бінарні номени Галичина ↔ представник галицького пограниччя Бруно Шульц; з’ясовано взаємовпливи між галицькою дійсністю та становленням і розвитком Бруно Шульца як всесвітньовідомого митця. Авторка висновує, що взаємовпливи Галичина ↔ Бруно Шульц є багаторівневими: з одного боку, усю розмаїту спадщину галицького митця Бруно Шульца можна вважати наслідком реальної історії буття й розвитку полікультурного та багатонаціонального галицького регіону, оригінальним надбанням міфотворчості галичан, а з іншого, – значну частку інформації, знань і досвіду мешканців краю можна асоціювати з шульцівським літературним, літературознавчим, мистецьким і перекладацьким дискурсом і використовувати, отже, як джерельну базу досліджень про Галичину. Залучення до подальшого аналізу матеріалу з шульцівських листів, роздумів, статей чи образотворчого дискурсу вможливить доповнення й репрезентацію взаємозв’язків Бруно Шульца з Галичиною, сприймання їх крізь призму багатогранної творчості польськомовного письменника єврейського походження. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8022 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8021 Название: Власні назви в українському пісенному фольклорі: до проблеми семантики Авторы: Колесник, Наталія Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена проблемі семантики власних назв, зокрема особливостям лексичного значення народнопісенних онімів. Незважаючи на те, що початки дослідження семантичного статусу імені сягають ледь не доби античності, мовознавці й досі в поглядах на цю проблему не можуть дійти згоди. Труднощі вирішення цього складного питання зумовлені багатьма як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. До об’єктивних, окрім властивих онімам засадничо особливостей сигніфікації, віднесемо: залежність характеру онімної семантики від специфіки референції в межах різних онімних розрядів і класів; різну реалізацію смислових потенцій власної назви на рівні мови й мовлення; відмінні умови онтологічного буття власної назви на різних етапах розвитку української системи називання тощо. До суб’єктивних чинників належить вибір різних підходів до розгляду питання специфіки лексичного значення онімів. З цього приводу особливий інтерес для дослідника задекларованої проблеми мають фольклорні власні назви, семантична специфіка яких насамперед виформовується відповідно до семантичної специфіки власної назви загалом, а, з іншого боку, зазнає трансформацій у лоні фольклорної мови як такої. Проведений аналіз засвідчив, що семантичний потенціал фольклорних власних назв у пісенних текстах доволі різний. З одного боку – змінні, контекстуально-специфічні оніми. Обсяг їхнього інтенсіоналу коливається від мінімального – інформації про семантичний клас, до якого належить позначуваний ними референт (якщо йдеться про буття цих назв у друкованих текстах) і до максимального під час конкретного виконання тексту, коли обсяг їхньої інформаційної насиченості може перевершувати інтенсіонал загальних назв. Інші фольклорні оніми – це оніми-константи, унікально-специфічні найменування з потужним конотативним потенціалом, чию багату семантичну структуру формують мовні, мовленнєві й позалінгвальні компоненти. Вважаємо, що вивчення особливостей семантики фольклорних онімів поглибить розуміння семантичного статусу власних назв, механізмів та принципів онімної номінації загалом та матиме сприятливий вплив на розуміння природи оніма як такого. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8021 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8020 Название: Міфологічні образи і сюжети в творчій рецепції Ніла Геймана (книга "Скандинавська міфологія") Авторы: Зварич, Василь Захарович Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено роль та вплив скандинавської міфології на творчу практику популярного англійського письменника Ніла Геймана, проаналізовано його книгу «Скандинавська міфологія», увиразнено художні прийоми та засоби, за допомогою яких письменник трансформує / осмислює міфологічні образи та сюжети, надаючи їм авторської самобутності: «перетворює» класичних міфологічних персонажів у цікавих літературних героїв, зберігаючи при цьому основну суть їхніх характерів та взаємин. У книзі Н. Гейман використовує фантастику, міф як один із прийомів моделювання художнього тексту, порушуючи проблему природи людського, божественного, міфологічного. Відзначено, що ігровий принцип інтертекстуальності автор застосовує для ускладнення структури художнього тексту, прямо чи опосередковано цитує першоджерела. Звернуто увагу на насиченість авторської версії міфів власними назвами. Складні у написанні та вимові імена письменник пояснює у словничку, який подано у кінці книги. Ніл Гейман, наслідуючи сюжети еддичних міфів, істотно не змінює їх, не наповнює образи новим змістом. Однак він надає міфам логічну послідовність, акцентує при чинно-наслідкові зв’язки та використовує сучасний вокабулярій в описі емоційного стану персонажу (що може сприйматися як прояв гумору автора). Констатовано, що стиль твору дає змогу розглядати книгу «Скандинавська міфологія» як авторський переказ сюжетів міфів, які існують у різних версіях. Враховуючи те, що вже в ХІІІ ст. міфи значною мірою втратили свій зв’язок із ритуалом і сприймалися як художній твір, така їх модернізація письменником може розглядатися як свого роду ремеїк, в якому не варто шукати слідів дохристиянських культів. Відзначено, що Н. Гейман у своїй книзі детально відтворює традиційні уявлення про богів, використовуючи постмодерністський принцип цитатності, що значно ускладнює структуру твору, але не руйнує художньої цілісності. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8020 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8019 Название: Літературна та журналістська діяльність М. Ситника на сторінках часопису "Васильківські вісті" Авторы: Василишин, Ігор Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено літературну та журналістську діяльність Михайла Ситника 1942–1943 рр. у часописі «Васильківські вісті», керівником видавництва та редактором котрого він був у період нацистської окупації України під час Другої світової війни. Метою наукової розвідки є дослідження творчої спадщини М. Ситника, зокрема і його маловідомих публікацій на сторінках українського часопису: поезій «Осінь», «Новорічний келех», «До моїх ворогів», «Смерть і любов», «Дівчині В.», «На сторожі»; статті, присвяченій постаті Тараса Шевченка, п. н. «Вічноживучий, вічноспівучий», у якій автор захищає творчу спадщину Кобзаря від посягань комуністичної ідеології та пропаганди; низки публіцистичних статей та оглядів: «До молоді!», «Як тривога, то й до Бога», «Національна справедливість», «43-й», «Сталін робиться білим, а душа його чорною», «Сталін стікає кровʼю» та инш. В основі Ситникової публіцистики, як, зрештою, і поетичної творчости, лежать два опозиційні макроконцепти «Україна» – «московія», котрі належать до національно-історіософської концептосфери письменника, оскільки висвітлюють два протилежні світи, дві несумісні ментальності з позицій історичного, культурного, екзистенційно-філософського та духово-морального буття та розвитку українського й московського етносів загалом. У «Васильківських вістях», попри «офіційні» матеріяли, яких вимагала окупаційна влада від офіційного українськомовного видання, розгорнутий національний дискурс. М. Ситник публікує художні твори, огляди, рецензії й статті багатьох українських митців (Тарас Шевченко, Богдан Лепкий, Федір Дудко, Улас Самчук, Петро Карпенко-Криниця, Ростислав Василенко, Неофіт Кибалюк, Леонід Мосендз, Роман Бжеський, Юрій Бойко, Аполлон Трембовецький), культивуючи у Вітчизні, яку окупували нацисти, українське слово й українську думку. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8019 2023-01-01T00:00:00Z