http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5250 Thu, 23 Apr 2026 23:49:44 GMT 2026-04-23T23:49:44Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7872 Название: Історична проза Ю. Мушкетика: філософія гуманізму Авторы: Яремчук, Наталія; Павлюк, Надія Краткий осмотр (реферат): Філософське осмислення дійсності – специфічна ознака історичної прози Ю. Мушкетика. Стаття розкриває на матеріалі історичної прози головні домінанти та критерії художньо-філософської концепції Ю. Мушкетика, детерміновані посиленням філософського підґрунтя зображуваних подій у творах автора. Методологія дослідження зумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає поєднання системно-аналітичного, культурологічного, історико-генетичного, історико-функціонального та діалектичного методів. Центром зацікавлень письменника постає особистість, тож у художньо-філософській парадигмі Ю. Мушкетика переважають питання сократівського характеру (добро / зло, життя / смерть, свобода / відповідальність тощо). У статті вперше досліджено особливості художньо-філософської парадигми кожного твору автора, в основі якої – специфіка світобудови відтворюваних історичних періодів і світосприйняття персонажів, що має за підмурок філософію античності, Києво-Могилянської академії та філософські переконання науковців епохи Відродження та Просвітництва. Дослідження специфіки філософсько-історичної основи історичної прози Ю. Мушкетика показали, що письменник здійснює художнє та філософське осягнення історичних тем, змальовує екзистенцію особистості та її світосприйняття крізь призму осмислення проблеми світу й людини в ньому на засадах гуманізму. Історична проза Ю. Мушкетика – яскравий приклад майстерного поєднання складного і простого, безсмертного і тлінного в тісній взаємодії з минулим, теперішнім і майбутнім. Для творів митця характерне розширення смислового поля історичних подій, історія в них слугує своєрідним ключем до осмислення провідних засад онтології та гносеологічного процесу, заснованих на оригінальній художньо-філософській концепції автора. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7872 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7871 Название: Типи та види комунікативного впливу в публіцистичному кінодискурсі Авторы: Щербак, Олена Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено проблемі розрізнення типів і видів комунікативного впливу з опертям на тексти публіцистичного кінодискурсу. Розглянуто витоки та сучасний стан наукового пояснення комунікативного впливу, окреслено дискусійні положення в його студіюваннях; запропоновано дефінувати його як дію адресанта комунікації, учинену з одночасним використанням інструментів лінгвістичної та низки нелінгвістичних семіотичних систем із метою змінити чи фундаменталізувати наявні локальні та глобальні раціо- й емоціопрограми адресата. З огляду на наявність чималої кількості класифікацій та розбіжностей у них, у встановленні різновидів комунікативного впливу рекомендовано спиратися на принцип біологічної систематики К. Ліннея й розмежовувати типи (переконування, навіювання (сугестія), маніпулювання) та види (пряме переконування, прихована сугестія, вербальне маніпулювання тощо) комунікативного впливу залежно від широти репрезентації механізму його дії. У межах статті деталізовано такі види комунікативного впливу, як вербальне та невербальне переконування, вербальна та невербальна сугестія, вербальне та невербальне маніпулювання. Помічено, що вербальне переконування в текстах публіцистичного кінодискурсу актуалізують за допомогою числівників на позначення дати історичних подій, а також різних онімів, насамперед антропонімів і топонімів. Невербальне переконування характерне для відеофрагментів документальної хроніки, що унаочнюють вербальний ряд. Вербальну сугестію виражають за допомогою різного роду лексем і тропів, співвідносних з інструментами нейролінгвістичних процесів упущення, узагальнення та викривлення. Невербальна сугестія має місце в кадрах, де невербальна поведінка їх учасників семантично збігається з емоційним навантаженням вербального ряду. Для вербальної маніпуляції найчастіше в публіцистичному кінодискурсі використовують оцінні лексеми, а для невербальної – кадри та сцени за участю героїв, невербальна поведінка яких не збігається з вербальними коментарями. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7871 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7870 Название: Дискурсивне портретування токсичних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України (аудіовізуальний аналіз) Авторы: Шкворченко, Наталія Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено визначенню культурно-специфічних маркерів токсичності в дискурс-портретах сучасних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – політичні дискурси Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України, предмет – культурно-специфічні (вербальні та невербальні) маркери токсичності як компоненти дискурс-портретів Дональда Трампа (Сполучені Штати Америки), Найжела Фаража (Велика Британія), Олега Ляшка (Україна). Під дискурс-портретом токсичної мовної особистості розуміємо таке дискурсивне утворення, що містить сукупність смислових, стилістичних, жанрових та комунікативних засобів, які характеризують мовленнєву манеру такої мовної особистості, поведінці якої властивий високий ступінь агресії та яка скерована на завдання моральної шкоди або дискримінацію опонента. До вербальних маркерів токсичності відносимо ідеологічні, національні, ґендерні оцінні висловлення, що принижують особистість іншої (не обов’язково присутньої) людини й завдають їй психологічної або іміджевої шкоди. Невербальні маркери токсичності поділяють на просодичні (принизливо-заступницький, істеричний, пафосний тон мовлення), жестові (розмахування руками й указівка на співрозмовника вказівним пальцем, заступницькі обійми, поплескування, дотики до рук або плечей співрозмовника) та мімічні (пихатий вираз обличчя, погляд зверху вниз, скривлений рот, розширені зіниці, надмірні кривляння) засоби оформлення вербальних експлікатів токсичності. Культурно-специфічні маркери токсичності в дискурс-портретах трьох політиків визначені актуальними для кожної із країн інформаційними контентами, як-от: расова й ґендрна дискримінація (Сполучені Штати Америки), євроскептицизм (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна), агресивно-емоційним типом мовців, виступам яких властива тенденція до завдання психологічної шкоди опоненту через вербальну маніпуляцію і фейкові звинувачення, а також використання агресивної невербаліки – істеричної манери говоріння, імпульсивних рухів рук, голови, тіла й надмірно активної міміки. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7870 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7869 Название: Особливості ґендерного відтворення емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19 у медіа Авторы: Чубак, Аїда; Кулина, Ольга Краткий осмотр (реферат): Сьогодні зростає інтерес до досліджень у сфері емоцій та ґендеру. Увесь комунікативний простір пронизаний емоціями, через які людина сприймає навколишній світ. Емоції є важливим складником мислення та мовної свідомості індивіда. Наявність ґендерних відмінностей у сфері емоційного інтелекту – факт очевидний, однак погляди фахівців на цю проблему істотно різняться. У нашому дослідженні ми розглянули особливості ґендерного відтворення в медіа категорії емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19. Останні два роки тема COVID-19 є однією з найбільш актуальних. Зі з’явою вакцини люди висловлюють різноманітні думки стосовно неї. Визначено особливості вербалізації емоцій чоловіками та жінками в постах. Ролі чоловіків і жінок у суспільстві змінюються. Визначено поняття емоційного інтелекту та ґендера. Виявлено, що на формування статі впливають різні чинники – біологічний, соціальний та ступінь суспільного розвитку. Проте найбільшу вагу має соціальний, бо саме суспільство створило, сформувало правила, яких мають дотримуватися чоловіки та жінки. Встановлено, із застосуванням порівняльного й описового методів, відмінності мови жінок та чоловіків у прояві емоцій у коментарях, які стосуються COVID-19. Проаналізовано 202 коментарі з соціальної медіаплатформи “Twitter”. З них чоловічих – 91 коментар, а жіночих – 111. З’ясовано, що вербалізація емоцій чоловіками й жінками загалом не відрізняється. За результатами проведеного аналізу визначено, що жінки детальніше описують ситуації під впливом емоцій. Окрім того, вони виразніше висловлюють негативні та позитивні емоції. Жінки активніше проявляють емоції, особливо гнів, образу та ненависть. Чоловіки проявляють свої емоції, проте все ще в досить стриманому форматі. Коментарі, які мають нейтральне забарвлення, зазвичай належать чоловікам. Актуальність роботи полягає в тому, що проблема ґендерної мовної репрезентації емоційного інтелекту вивчена мало, проте популярна. Окреслено подальші перспективи дослідження цієї теми. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7869 2021-01-01T00:00:00Z