<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2070</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 24 Apr 2026 09:05:07 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-24T09:05:07Z</dc:date>
    <item>
      <title>Ideology and controversity of the return of Pereiaslav-Khmelnytskyi historical name Pereiaslav: management aspect</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1788</link>
      <description>Название: Ideology and controversity of the return of Pereiaslav-Khmelnytskyi historical name Pereiaslav: management aspect
Авторы: Kotsur, Vitalii; Kovtun, Oleksandr
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано ідеологічні аспекти та суперечності повернення історичної&#xD;
назви Переяслав місту Переяслав-Хмельницький. Методологія дослідження ґрунтується на&#xD;
принципах історизму, об’єктивності, методах наукового аналізу, узагальнення. Наукова новизна&#xD;
полягає у тому, що вперше аналізуються ідеологічні аспекти та суперечності щодо повернення&#xD;
історичної назви Переяслав місту Переяслав-Хмельницький. Висновки. У науковому дискурсі&#xD;
істориків слід виділити два підходи до зміни топонімічних назв населених пунктів. Виявлено, що&#xD;
повернення місту історичної назви Переяслав слід розглядати у річищі двох історичних концепцій:&#xD;
радянської “всеросійської нації” та відновлення історичної пам’яті українського народу. На&#xD;
сучасному етапі державо- і націєтворчих процесів в Україні визначено основні мотиви повернення&#xD;
місту історичної назви Переяслав, передусім історико-політико-ідеологічні, побутові. Беручи до&#xD;
уваги минуле Переяслава, визначено основні етапи повернення місту історичної назви. Висвітлено&#xD;
громадсько-політичні ініціативи 1990-х рр., де в колах краєзнавців та дослідників порушувалася&#xD;
проблема відновлення історичної пам’яті з урахування державотворчих процесів часів Київської&#xD;
Русі та ролі Переяславського князівства. Висвітлено політичні спроби відновлення історичної назви&#xD;
Переяслава на початку 2000-х рр. Доведено, що активізація громадських та політичних ініціатив&#xD;
щодо повернення місту історичної назви у 2014 – 2019 рр. привела до відновлення історичної&#xD;
справедливості, а на законодавчому рівні – до повернення місту його історичної назви</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1788</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>West Balkans in the Political Strategy of the European Union (1990 – 2020)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1787</link>
      <description>Название: West Balkans in the Political Strategy of the European Union (1990 – 2020)
Авторы: Martynov, Andrei; Asaturov, Sergey
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає у висвітленні основних проблем, які впливають&#xD;
на формування та реалізацію стратегії Європейського Союзу щодо країн Західних Балкан.&#xD;
Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, неупередженості, проблемнохронологічному викладені наукового матеріалу. Використаний метод порівняльного аналізу&#xD;
різних етапів становлення стратегії Євросоюзу щодо країн Західних Балкан. Наукова новизна.&#xD;
Проведений компаративний аналіз стратегії ЄС щодо різних країн балканського регіону,&#xD;
а також щодо країн “Східного партнерства”. Висновки. Євросоюз не готовий до остаточного&#xD;
включення країн регіону до свого складу. Станом на 2020 р. неврегульованою залишається&#xD;
проблема нового формату відносин ЄС з Великою Британією, вихід якої розбалансував ЄС&#xD;
та посилив суперечності між: “старими” і “новими” країнами-членами ЄС, “багатими”&#xD;
і “бідними”, північними і південними країнами-членами ЄС. Балканське розширення ЄС розширює&#xD;
коло південних країн-членів. складними залишаються перешкоди на шляху до виконання країнами&#xD;
Західних Балкан політичних, економічних і правових критеріїв набуття членства в ЄС. Албанія,&#xD;
Боснія та Герцеговина, Косово, Сербія, Республіка Північна Македонія мають завершити&#xD;
формування інститутів функціональної та ефективної демократії, конкурентоспроможної&#xD;
ринкової економіки і завершити імплементацію норм європейського права до національного&#xD;
законодавства. Також необхідно залишити в історії примари великодержавного шовінізму,&#xD;
який дестабілізує Балкани. Тільки у цьому випадку політичну стратегію Євросоюзу щодо країн&#xD;
Західних Балкан можна буде вважати історично успішною.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1787</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Participation of Ihor Yukhnovsky in the Constitutional Processes of 1990 – 1996</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1786</link>
      <description>Название: Participation of Ihor Yukhnovsky in the Constitutional Processes of 1990 – 1996
Авторы: Sukhyy, Oleksiy; Datskiv, Petro
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження передбачає розкриття змісту діяльності І. Юхновського&#xD;
як законотворця й активного учасника конституційних процесів першої половини 1990-х років.&#xD;
Методи дослідження. Основними методами, що були задіяні під час дослідження цієї теми&#xD;
стали: порівняльно-історичний, хронологічний, історико-генетичний, історико-типологічний,&#xD;
синхронний, а також біографічний та просопографічний підходи. Корисними стали матеріали&#xD;
усної історії у вигляді спогадів та інтерв’ю учасників і свідків подій 1990 – 1996 рр. Наукова&#xD;
новизна. Незважаючи на особливу роль академіка І. Юхновського у розвитку конституціоналізму&#xD;
в Україні, у вітчизняній історіографії відсутні наукові дослідження, які б висвітлювали його&#xD;
вклад у конституційну нормотворчість. Висновки. У статті розкрито участь І. Юхновського в&#xD;
діяльності Конституційної комісії 1990 – 1993 рр., розробці Концепції Основного Закону в червні&#xD;
1991 р.; охарактеризовано діяльність демократичного блоку Народної Ради, лідером якого був&#xD;
І. Юхновський, у пошуках політичного компромісу із прокомуністичною більшістю Верховної Ради&#xD;
для формування демократичних принципів вітчизняного конституційного процесу. У статті&#xD;
також відображено заходи І. Юхновського щодо подолання суперечностей між законодавчою і&#xD;
виконавчою гілками влади в Україні й відновлення роботи над Основним Законом, а також показана&#xD;
його участь задля досягнення політичної паритетності у вигляді Конституційної Угоди 1995 р.&#xD;
в роботі над остаточним варіантом Конституції України. Констатується, що І. Юхновський&#xD;
завжди у своїй діяльності намагався поєднувати кращі досягнення світового конституціоналізму&#xD;
із історичними традиціями українського державотворення.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1786</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Cooperation of Non-Governmental Organizations with Local Self-Government Bodies and State Authorities (on the Example of the Western Region of Ukraine)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1785</link>
      <description>Название: Cooperation of Non-Governmental Organizations with Local Self-Government Bodies and State Authorities (on the Example of the Western Region of Ukraine)
Авторы: Maliarchuk, Oleh; Kogut, Oksana
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – в історичному контексті дослідити ефективність співпраці&#xD;
громадських організацій західного регіону України з органами місцевого самоврядування та&#xD;
державної влади (1988 – 2021) на прикладі унікальних за своєю потугою “Товариства Лева”, ІваноФранківського обласного культурно-наукового товариства (КНТ) “Рух”, Івано-Франківського&#xD;
обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Методологія&#xD;
дослідження спирається на принципи об’єктивності та історизму, що передбачають розгляд&#xD;
окремих явищ і процесів у їх розвитку та тісному зв’язку із системою відповідних суспільних&#xD;
відносин; історичні факти аналізуються на фоні політичних процесів, що передбачає&#xD;
застосування методу порівняльного аналізу, завдяки якому з’ясовано сутність багатьох знакових&#xD;
для української суспільно-політичної думки подій. Наукова новизна: окреслено проблеми, з&#xD;
якими зустрічаються громадські організації та органи місцевого самоврядування й державної&#xD;
влади; узагальнено здобутки й перспективи українських культурно-освітніх товариств на різних&#xD;
історичних етапах; вироблено програму дій між громадськими організаціями та органами&#xD;
місцевого самоврядування і державної влади. Висновки. На сьогоднішній день в Україні створено&#xD;
й апробовано, але не впроваджено на загальнодержавному рівні, ефективний механізм співпраці&#xD;
громадських організацій та органів місцевого самоврядування й державної влади. Функцію&#xD;
підтримки громадянського суспільства можуть і повинні брати на себе як громадські організації,&#xD;
так і органи місцевого самоврядування та державної влади. На жаль, вони мають одні до одних ще&#xD;
багато упереджень. Творці “Просвіти” (матері українських товариств) глибоко усвідомлювали&#xD;
потребу творення нації та її самоутвердження в умовах іноземної окупації. Оцінюючи здобутки й&#xD;
перспективи українських культурно-освітніх товариств на різних історичних етапах, необхідно&#xD;
акцентувати увагу на справі збереження генетичної пам’яті народу. Після проголошення&#xD;
незалежності України постало завдання формування громадянського суспільства, відродження&#xD;
і розвитку духовності українського народу. “Товариство Лева”, Івано-Франківське обласне&#xD;
культурно-наукове товариство “Рух”, Івано-Франківське обласне об’єднання Всеукраїнського&#xD;
товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка та інші виробили програму дій: впровадження у&#xD;
суспільну свідомість розуміння необхідності самоорганізації громад, активної громадянської&#xD;
позиції, пріоритету традиційних українських національних цінностей; підтримка української&#xD;
мови, історії, культури, церкви, християнської моралі; сприяння формуванню всебічно розвиненої&#xD;
високоосвіченої, національно свідомої, соціально активної особистості.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1785</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

