http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2067 Tue, 28 Apr 2026 21:36:52 GMT 2026-04-28T21:36:52Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1724 Название: Historiography of confrontation between Polish and Ukrainian underground forces during the years of the German-Soviet War: main tendencies of interpretation of the events in Poland Авторы: Bolianovskyi, Andrii Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – висвітлити, як різні інтерпретації найактуальніших питань теми репрезентовані в історіографії предмета дослідження у Польщі. Методологія дослідження базується на застосуванні методів порівняльного і критичного аналізу, а також принципу наукової об’єктивності у процесі вивчиенн головних праць, опублікованих із вказаної теми. Наукова новизна статті – критичний аналіз причин, ходу і наслідків конфліктів між польськими і українськими підпільними силами в історіографії у Польщі в останні десятиліття. Висновки. У процесі аналізу праць з історії міжетнічних конфліктів можна прослідкувати виразну тенденцію: схильність нав’язати сприймання цих конфліктів виключно зі сприймання його учасниками з очевидною метою отримати емпатію до “своїх” жертв із замовчуванням “чужих жертв” цих конфронтацій. Типовим прикладом поширення таких тенденцій може бути стан вивчення дослідниками у Польщі проблеми протистоянь між польською Армією Крайовою (AK) з одного боку і Організацією Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери (ОУН-Б) й Українською Повстанчою Армією (УПА) з другого у 1943 – 1944 роках. У цій країні актуальною залишається потреба критично-наукового дослідження причин, форм і наслідків цього протистояння. Головну увагу у дослідженні цієї проблематики у Польщі присвячено висвітленню втрат польського цивільного населення в ході протистояння. Водночас багато інших важлививх питань для розуміння передумов, характеру й розвитку цього протистоянння потребують подальшого вивчення (з’ясування кількості українських жертв протистояння збройних формувань АК і УПА, порівняльний аналіз форм та методів злочинів, скоєних їх вояками проти цивільного населення, спроби зупинити протистояння шляхом ведення переговорів між представниками українського та польського підпілля, вплив нацистської Німеччини та Радянського Союзу на погіршення українськопольських відносин тощо). З’ясування причин конфліктів, політичної відповідальності за їх наслідки, втручання “третіх сил” та кількості загиблих має особливе значення для розуміння комплексу проблем конфронтації між АК і УПА у майбутніх наукових дослідженнях, що повинні бути вільними від однобічних національних упередженостей. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1724 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1723 Название: The Concept of "Ukraine" Evolution in Early Modern times in Modern Ukrainian Historiography Coverage Авторы: Stepanchuk, Yuriy; Melnychuk, Tetiana Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає у вияві основних тенденцій сучасного наукового дискурсу щодо інтерпретації проблеми еволюції в ранньомодерні часи самоназви “Україна”. Методологія дослідження передбачає використання симбіозу методів компаративістики, контекстуального аналізу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. Наукова новизна визначається тим, що з’ясовано основні закономірності сучасного наукового дискурсу в Україні, пов’язаного з осмисленням функціонування в ранньомодерній Україні самоназви “Україна” та похідних понять – “український народ”, “українці”. Простежено тематичний і концептуальний перегук між сучасними інтерпретаціями, виділено наукові новації, які з’явилися останнім часом, окреслено перспективні напрямки подальших досліджень. Висновки. У перші десятиліття ХХІ ст. спостережено поновлення дослідницької уваги до інтерпретацій функціонування в минулому самоназви “Україна”, проте акцент зміщено з проблем походження та первісної семантики цього поняття до з’ясування особливостей його вживання в ранньомодерні часи. Зокрема, простежено обіг поняття в середовищі української шляхти та козацтва, місце самоназв “Україна”, “український народ”, “українці” у практиках еліти Гетьманщини до кінця 70-х рр. ХVII ст., розглянуто функціонування поняття “Україна” в козацьких наративах XVIII ст. Виділено дві важливі тенденції наукового дискурсу: еволюція самоназви “Україна” не вийшла за географічно-територіальні рамки; назва “Україна” перетворилася на політонім, а поняття “український народ” та “українці” стали маркером ідентичності еліти Гетьманщини. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1723 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1722 Название: Poland’s Foreign Policy Concepts Traditions and Innovations Regarding Ukraine Авторы: Strilchuk, Lyudmyla; Dobrzhanskyi, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): У сучасному світі зовнішня політика держави є однією із несучих підвалин державності, а тому вивчення досвіду формування та реалізації зовнішньополітичних концепцій є актуальним і необхідним для розбудови сучасних міждержавних і добросусідських відносин України та Республіки Польща. У польської політичної еліти, в різні історичні періоди, чітко вирізнялися бачення щодо України, її ролі та значення для Речі Посполитої, і ці бачення залишалися сталими, актуалізуючись у часі, чи ж навпаки, набували нових обрисів і забарвлення. З початку ХХ століття головними зовнішньополітичними концепціями Польщі були і продовжують залиштися п’ястівська та ягелонська теорії, і, саме на основі них створювалися нові чи розбудовувалися уже існуючі доктрини зовнішньої політики. Представлена стаття є спробою проілюструвати еволюцію зовнішньополітичних концепцій Польщі щодо України, зокрема, та східного вектору польської політики, загалом. Мета статті полягає в аналізі та порівнянні еволюції зовнішньополітичних концепцій Польщі щодо України та дослідженні чинників, котрі впливали на трансформацію цих концепцій. Методологічну основу становлять принципи історизму в єдності всіх його компонентів, системності та науковості. Міждисциплінарне дослідження орієнтоване на залучення історико-порівняльного й історико-системного методів, прийомів мікроісторичного аналізу. Наукова новизна полягає у продовженні студій, започаткованих вітчизняними, польськими та іншими зарубіжними дослідниками, зокрема щодо формування та реалзації зовнішньополітичних концепцій Польщі у східному напрямку і щодо України зокрема. Висновки. Історичні традиції східного зовнішньополітичного вектору Польщі очевидні, і, хоча, могли змінюватися форми польської східної політики, зміст її балансував поміж двома усталеними концепціями: ягелонською та п’ястівською. Використовуючи позитивний досвід минулого, прагнучи мати надійного союзника за своїм східним кордоном Республіка Польща, у кращих традиціях, ягелонської зовнішньополітичної доктрини вибудовує вектор сучасної східної політики у якій Україні відводиться одна із чільних ролей. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1722 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1721 Название: Sources of the Russian-Ukrainian Armed Conflict Авторы: Pokotylo, Oleksiy; Nashyvochnikov, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – розкрити витоки російсько-українського збройного конфлікту на початку ХХІ століття, його передумови та обставини. Методологія дослідження спирається на принципах історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історії російсько-українських відносин на основі невідомих раніше джерел з’ясовано яким чином політичне керівництво Російської Федерації наприкінці ХХ століття закладало підвалини для виникнення російсько-українського збройного конфлікту 2014 року. Висновки: починаючи з 1991 року російське керівництво ефективно розпалювало конфлікт в окремих регіонах, зокрема в Криму, “не дозволяючи” Україні бути незалежною державою з правом на європейській розвиток. При цьому, з метою завдання шкоди територіальній цілісності і суверенітету України як основний важіль впливу був використаний Чорноморський флот. Зазначимо, що вплив на населення Кримського півострову крізь призму подій навколо Чорноморського флоту здійснювався у багатьох сферах, насамперед воєнній, політичній, інформаційній, мовній тощо. Вирішення питання навколо розподілу Чорноморського флоту в 1997 році, на наш погляд, ознаменувало те, що к цьому моменту у більшості населення території Криму було сформовано негативне ставлення до української влади та, як слід, до Збройних Сил України. Тому, швидка окупація Кримського півострова в 2014 році та події на Донбасі стали закономірним наслідком недружньої політики російського політичного керівництва по відношенню до України, яку воно здійснювало починаючи із 1991 року. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1721 2021-01-01T00:00:00Z