<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11246</link>
    <description />
    <pubDate>Mon, 14 Sep 2026 08:43:02 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-09-14T08:43:02Z</dc:date>
    <item>
      <title>Дифтонгізація в англійській та німецькій мовах: типологійний та методичний аспекти</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11293</link>
      <description>Название: Дифтонгізація в англійській та німецькій мовах: типологійний та методичний аспекти
Авторы: Шрамко, Руслана; Куліченко-Чугіна, Алла; Кононенко, Володимир; Кирильчук, Оксана
Краткий осмотр (реферат): Вивчення дифтонгів є однією з важливих проблем під час опрацювання фонетичного рівня української мови та англійської й німецької мов як іноземних. Правильне засвоєння, запам’ятовування й відтворення дифтонгів в усному мовленні студента є запорукою&#xD;
успішного оволодіння фонетичною компетентністю, а отже, визначає рівень сформованості всіх його мовних навичок. Робота з дифтонгами інтегрує мовознавчі курси на першому&#xD;
(бакалаврському) й другому (магістерському) рівнях вищої освіти, перебуваючи на перетині&#xD;
історії мови, теоретичної та практичної фонетики, а також соціолінгвістики й лінгвокультурології. Окремої ваги набувають компаративні курси (наприклад, контрастивна лінгвістика чи порівняльна типологія мов), що надають потужний інструментарій для критичного&#xD;
аналізу мов праіндоєвропейської мовної сім’ї. Історико-суспільний аналіз мовних фактів дає&#xD;
змогу прослідкувати ґенезу дифтонгів, з’ясувати критерії їхнього систематизування в кожній з аналізованих мов, вирізнити варіанти реалізації. Саме тому аналіз фонетичного матеріалу має відбуватися водночас із відпрацюванням варіантів репрезентації таких одиниць на&#xD;
письмі, забезпечуючи взаємозв’язок фонетичної компетентності з орфографічною та лексичною. На цьому етапі важливим є детальний розгляд кожного варіанта на основі системи&#xD;
вправ репродуктивного (обрати правильний дифтонг із запропонованих для кожного слова&#xD;
опцій; добір minimal pairs; омонімів чи синонімів) та продуктивного характеру (пояснити дію&#xD;
фонетичного процесу для запропонованих одиниць із дифтонгами, дібрати паремійні одиниці,&#xD;
які містять відповідну лексему тощо). У межах методики навчання української (англійської чи німецької) мов / курсів із перекладознавства важливо ознайомитися з формами роботи із&#xD;
застосуванням комунікативного й інтерактивного методів, адже це озброїть майбутнього&#xD;
фахівця-лінгвіста системою корисних вправ на диференціацію, що є не менш важливим для&#xD;
попередження чи подолання мовної інтерференції здобувача.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11293</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Антропоцентричний підхід до дослідження метафори як віддзеркалення внутрішнього досвіду поета: теоретичний аспект</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11292</link>
      <description>Название: Антропоцентричний підхід до дослідження метафори як віддзеркалення внутрішнього досвіду поета: теоретичний аспект
Авторы: Шкіль, Катерина
Краткий осмотр (реферат): етафора є одним із найважливіших образотворчих засобів мови. Для позначення метафоричного перенесення використовувано цілу низку термінів: художня, поетична,&#xD;
індивідуальна, індивідуально-авторська, мовна, оказіональна, метафора стилю. Проте традиційний термін художня метафора виглядає найбільш універсальним, оскільки включає&#xD;
характеристики, відбиті в інших термінах (індивідуальний і творчий характер, оказіоанальність як неповторність, належність до певного типу тропів). Новітні дослідження у сфері&#xD;
теорії метафори спрямовані на виявлення особливостей функціювання її в різних мовних умовах. Найцікавішими вважаємо дослідження з антропоморфної метафори, оскільки її побутування на сучасному етапі вбирає в себе не лише лінгвістичний складник, а й закономірності&#xD;
розвитку науки загалом.&#xD;
У процесі аналізу виявлено, що метафора, поєднуючись з іншими стилістичними прийомами (з анафорою, синтаксичним паралелізмом, різними видами повтору, рядами однорідних&#xD;
членів речення, градацією), слугує для прояву суб’єктивної авторської модальності. Вживання&#xD;
різних типів метафори з експресивною метою заслуговує на особливу увагу. Результати дослідження свідчать, що метафора є невід’ємним складником сучасного поетичного дискурсу,&#xD;
її характеризує високий ступінь експресивної наповненості, а також надзвичайно важлива&#xD;
роль в організації віршованого тексту.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11292</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Українська мова в релігійному житті української громади Туреччини</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11291</link>
      <description>Название: Українська мова в релігійному житті української громади Туреччини
Авторы: Фецан, Тетяна
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано роль української мови в релігійному житті української громади в Турецькій Республіці. Методологічним підґрунтям розвідки слугували соціолінгвістичні студії про українську діаспору як національну спільноту поза межами своєї держави. Зазначено, що історичний досвід української діаспори в різних країнах світу засвідчує&#xD;
фундаментальну роль церкви в розвитку українських громад.&#xD;
Узагальнено емпіричні дані, зібрані методом включеного спостереження упродовж&#xD;
2023–2025 років – у період існування української парафії Вселенського Патріархату в Стамбулі. Включене спостереження здійснювано під час богослужінь, церковних свят та інших&#xD;
заходів парафіяльного життя в Стамбулі. Зазначено, що українська громада Стамбула об’єдналася навколо українськомовної парафії Вселенського Патріархату, який історично організовує парафії за мовним принципом, визнаючи мову ключовим маркером ідентичності вірян.&#xD;
Українська мова в церковному житті діаспори набула не лише комунікативної, а й інституційної функції. Належність парафії до Вселенського Патріархату передбачає взаємодію&#xD;
української мови з іншими мовами православної традиції, що створює специфічний мультилінгвальний комунікативний простір.&#xD;
Схарактеризовано результати глибинного інтерв’ювання (протягом осені 2024 – літа&#xD;
2025 року) про вибір мови в релігійному житті. Проведено 20 напівструктурованих інтерв’ю&#xD;
за методикою мовної біографії з представницями української діаспори (жінки 32–54 років),&#xD;
які походять із різних регіонів України і проживають у Стамбулі (12 осіб) та інших містах&#xD;
Туреччини (8 осіб). Респондентки мають різний ступінь залучення до церковного життя:&#xD;
від регулярних до епізодичних відвідувань українськомовних богослужінь. Інтерв’ю охопили&#xD;
питання про роль релігії та церкви у збереженні мови та культури.&#xD;
Підтверджено ефективність методів включеного спостереження та глибинного&#xD;
інтерв’ювання для аналізу соціолінгвістичних фактів. Перспективи подальших студій полягають в аналізі інших сфер функціювання української мови в комунікативному просторі Турецької Республіки.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11291</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Лінгвостилістичні особливості англомовного наукового дискурсу в хімічних текстах: когезія, тематичні структури та жанрова специфіка</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11283</link>
      <description>Название: Лінгвостилістичні особливості англомовного наукового дискурсу в хімічних текстах: когезія, тематичні структури та жанрова специфіка
Авторы: Тарасова, Віталіна
Краткий осмотр (реферат): Дослідження присвячене вивченню лінгвостилістичних особливостей англомовного наукового дискурсу у хімічних текстах з акцентом на засоби когезії, структури тематичних прогресій та жанрові маркери. Метою є виявлення основних дискурсивних рис, що визначають специфіку хімічної академічної комунікації, а також формулювання лінгводидактичних&#xD;
рекомендацій для студентів хімічних спеціальностей. У дослідженні застосовано корпусний&#xD;
аналіз 20 автентичних англомовних хімічних текстів (наукові статті, підручники, лабораторні&#xD;
інструкції) загальним обсягом 245 000 слів. Аналіз здійснено з використанням програмного забезпечення AntConc 3.5.9 та із залученням кількісних методів (частотний аналіз, ANOVA, коефіцієнт варіації) і якісної інтерпретації результатів. Додатково проаналізовано тематичні прогресії й жанрові формули. Щодо наукової новизни, то вперше здійснено комплексне дослідження&#xD;
когезійних засобів, тематичної організації та жанрових маркерів саме в академічних хімічних&#xD;
текстах англійською мовою. Показано, що найбільш поширеним засобом когезії є лексичне повторення, що забезпечує термінологічну точність. Встановлено жанрові відмінності між науковими статтями, підручниками та інструкціями. Виокремлено типові тематичні прогресії та&#xD;
формульні маркери, специфічні для хімічного дискурсу. Результати дослідження допомагають&#xD;
сформулювати практичні лінгводидактичні рекомендації щодо вдосконалення навичок читання,&#xD;
аналізу та створення академічних текстів із хімії англійською мовою. Дослідження корелює з&#xD;
попередніми напрацюваннями у сфері англомовного наукового письма, водночас роблячи внесок&#xD;
у галузь ESP (English for Specific Purposes) у контексті хімії. Перспективи подальших розвідок&#xD;
пов’язані з розширенням корпусу та міжмовною компарацією.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11283</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

