<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9288">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9288</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9411" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9410" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9409" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9408" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-13T14:58:46Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9411">
    <title>Тьютор особистісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9411</link>
    <description>Название: Тьютор особистісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії
Авторы: Чорна, Вікторія; Яковенко, Ірина
Краткий осмотр (реферат): У статті авторами уточнюється поняття «тьютор». Тьютор визначається як наставник, провідник і вчитель основних базових потреб дитини, що є найбільш прийнятним у контексті пропонованого дослідження.&#xD;
Також спираючись на дослідження фахівців світового рівня (про що свідчить джерельна база роботи), у статті визначено функції тьютора в умовах інклюзивної освіти у сучасних загальноосвітніх закладах з метою забезпечення соціалізації дитини з особливими потребами.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9410">
    <title>Вияви конфесійної ідентичності в книговидавничій сфері</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9410</link>
    <description>Название: Вияви конфесійної ідентичності в книговидавничій сфері
Авторы: Филипчук, Світлана
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано книговидавничу сферу як складову соціальних комунікацій християнських конфесій. Наголошено, що християнські видавництва зайняли свою нішу в вітчизняному книжковому сегменті. Підкреслено, що християнські конфесії розглядають книгодрукування як місію Церкви. Зроблено висновок про те, що зріс змістовний та поліграфічний рівень християнських книг, оновлено шляхи потрапляння книг до цільової аудиторії, збільшується кількість українських авторів, утім значною є частка перекладних видань.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9409">
    <title>Сім'я як потенційна умова входження дитини в духовну повноту буття</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9409</link>
    <description>Название: Сім'я як потенційна умова входження дитини в духовну повноту буття
Авторы: Ткаченко, Олександр Анатолійович
Краткий осмотр (реферат): У статті актуалізується онтологічна природа сімʼї в її людському і Божественному вимірах. Усвідомлюючи причини та особливості сучасної духовної кризи, автор переконаний, що сімʼя залишається потенційним джерелом входження дитини в духовну повноту буття. Наголошено, що без здорової, люблячої сімʼї, належного педагогічного мислення батьків майбутнє України і всього людства може виявитися апокаліптичним.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9408">
    <title>About the internal self-diffences of modern</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9408</link>
    <description>Название: About the internal self-diffences of modern
Авторы: Limonchenko, Vera; Лімонченко, Віра Володимирівна
Краткий осмотр (реферат): Загострення уваги до модерну актуалізовано дискусіями навколо постмодерну: модерн і постмодерн розглядаються як мисленеві стратегії сучасності. Осмислення того, від чого відмовляється постмодерн у модерні, не раз ставало предметом роздумів і декларацій, проте ретельний розгляд приводить до тези – «модерн – незавершений проект», що ставить під сумнів претензії постмодерну на подолання модерну. Схвалення і прийняття стратегій постмодерну, що виходить з того, що модерн не є життєздатним і вичерпав себе, тільки загострило увагу до нього і виявило смислову енергетику, здатну підживлювати нашу сучасність. У статті ставиться мета виявити історичну і смислову структуру модерну, звертаючись до проблематики класичного/некласичного типів філософствування, розробленої М.К. Мамардашвілі.&#xD;
Спираючись на позицію Габермаса, можна говорити про «короткий» і «довгий» модерн: перший співвіднесений з точкою зору Адорно, початок цього модерну датується 1850 р., що відповідає рефлексіям мистецтва у Бодлера, «довгий» модерн починається з V ст. відділенням нового часу від римсько-язичницького минулого, всередині якого обіцяна новизна бачиться звершеною, коли сучасність («світ модерну») відкриває себе майбутньому – Габермас вказує на 1500 рік, якісна новизна якого була засвідчена тільки в XVIII ст. Злам модерну («короткий модерн») – свідчення нової ситуації думки, яка може бути схоплена розрізненням класичної та некласичної розумової установок, що для тематики пропонованої статті продуктивно розглянути при опорі на ідеї М.К. Мамардашвілі. При розгляді модерну як такого дискурсу, який не ідентифікується з якимось конкретним історичним періодом або певним інтелектуальним напрямом, акцент робиться на такому встановленні традиції, коли ніщо більше не має авторитету або значимості, за винятком розуму. При цьому «розум» береться вузько – як «прогресивна, авангардна свідомість». Проведений аналіз дає змогу конкретизувати модерн і виявити його некласичний варіант, співвіднесений з певним історичним періодом, що, по-перше, повертає впорядкованість історичному процесу, по-друге, надає можливість для обґрунтування рефлексії, відмінної від класичної, тобто, не відмовляючись від філософії субʼєкта, уникнути нормуючих й активістських тенденцій.</description>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

