http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8788 2026-04-24T10:39:04Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8829 Название: Union for the liberation of Ukraine as a model of the Ukrainian-centric organization (peer-review on the monograph: Pater Ivan. Union for the Liberation of Ukraine (1914 - 1918). Personalities Авторы: Ivanyshyn, Petro; Rozlutsky, Ihor; Іванишин, Петро Васильович; Розлуцький, Ігор Миколайович 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8828 Название: Dnipro Ukraine regional scientific and educational centres in the European intercultural dialogue Авторы: Horbachyk, Oksana; Dubytska, Oksana Краткий осмотр (реферат): рецензія на монографію: Іваненко О. А. Інтеграція регіональних науково-освітніх осередків Наддніпрянської України до європейського інтелектуального простору (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Київ : Інститут історії України НАН України, 2024. 555 с.) 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8827 Название: Historical policy of the Czech Republic and Slovakia: experience and practices Авторы: Slyusar, Vadym; Mosienko, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): Метою статті є аналіз особливостей сучасної історичної політики східноєвропейських держав на прикладі Чехії та Словаччини, її взаємозв’язку з історією ХХ ст. Методологія: загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) застосовувались для збору інформації та її аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на основі зібраних матеріалів було проаналізовано особливості історичної політики Чехії та Словаччини; простежено спільні й відмінні риси такої політики; відзначено аспекти створення спеціальних організацій, що займаються політикою пам’яті, зокрема Інституту пам’яті нації (Ústav pamäti národa) у Словаччині як учасника ревізії історії Другої світової війни; роль Інституту дослідження авторитарних режимів (Ústav pro studium totalitnych režimів) у Чехії; зроблено висновки про стратегії розвитку та функціонування моделей історичної політики Словаччини і Чехії у порівняльній перспективі. Висновки. Протягом останніх трьох десятиліть комуністична тематика залишалася пріоритетною для чеської та словацької історичної політики, незважаючи на різноманітність інших аспектів. На прикладі аналізу діяльності проєкту “Пам’ять народу” та спеціальних організацій можна побачити, що увага зосереджується переважно на пам’яті про злочини комуністичного режиму. Дослідники відзначають успіхи історичної політики Чехії та Словаччини, що опосередковано підтверджується досягненнями обох країн після вступу до Європейського союзу. Головними темами у чеському й словацькому політичному та соціальному дискурсі є теми, пов’язані з Другою світовою війною, нацистською окупацією, радянським періодом, періодом розпаду Чехословаччини і сучасним життям країн у рамках Європейського Союзу. Історична політика пам’яті щодо зазначених тем у Чехії та Словаччині не обмежується лише участю зазначених інститутів і висунутими ними концепціями. Вивчення минулого проявляється у декомунізації історії, демонтажі радянських пам’яток, а також в активних дискусіях у ЗМІ. Роль цих дискусій у формуванні історичної політики є значною і потребує подальшого вивчення. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8826 Название: Youth "Military and patriotic" clubs in the temporary occupied territories of Donetsk and Luhansk regions: creation and functioning features Авторы: Pashkova, Olha Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – розкрити специфіку діяльності молодіжних “військово-патріотичних” клубів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Методологія дослідження. Історико-генетичний метод дослідження дав змогу на основі комплексу відкритих джерел відтворити події у хронологічній послідовності та проаналізувати основні аспекти роботи військово-патріотичних клубів; історико-системний – розглянути їхню діяльність у складі системи військово-патріотичного виховання, сформованої окупаційними адміністраціями. Наукова новизна. У статті зроблено спробу проаналізувати організаційні та змістові аспекти роботи таких клубів, створених з 2014 р. на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Безпосередня військова підготовка неповнолітніх (із застосуванням зброї та боєприпасів) покладалася на осіб, які брали участь у складі незаконних збройних формувань із відповідним змістом: практичним спрямуванням (проведення початкової військової підготовки на постійній основі, організація масових заходів, змагань, військових зборів тощо) та ідеологічною роботою (зокрема, формування образу ворога, експлуатація історичних наративів Другої світової війни в проросійській інтерпретації з прив’язкою до сьогодення тощо). Висновки. Навчання молоді в подібних організаціях, з-поміж іншого, проведення заходів на території Російської Федерації, дає підстави вважати, що російське військово-політичне керівництво намагалося, з одного боку, сформувати нову ідентичність для населення окупованих районів Донбасу, з іншого – надати неповнолітнім спеціальні знання, уміння та навички, пов’язані з військовою діяльністю. Сукупність цих цілей була спрямована на те, щоб у майбутньому використовувати місцеву молодь як потенційний мобілізаційний ресурс у разі широкомасштабного вторгнення на територію України. 2025-01-01T00:00:00Z