http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8065 2026-04-04T21:56:34Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9113 Название: Діалог між сучасною наукою, філософією та традицією як основа майбутнього Авторы: Скотна, Надія Володимирівна Краткий осмотр (реферат): Скотна, Н. (2025). Діалог між сучасною наукою, філософією та традицією як основа майбутнього (Рецензія на монографію: Ткаченко О.А. Традиція і антропологічні виклики новітніх технологій : монографія. Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2024. 396 с.) 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9112 Название: Знак-індекс у Пірса: визначення, різновиди та зв'язок з системою категорій Авторы: Храпко, Павло; Коберська, Тетяна Краткий осмотр (реферат): Метою статті є ґрунтовний аналіз «індексу» – одного з найвідоміших знаків семіотичної класифікації Чарльза Сандерса Пірса. Здійснення такої цілі передбачає розгляд головних характеристик та прикладів цього виду знаку, розкриття його особливостей через контекстуальний взаємозв’язок з іншими видів знаків та системою категорій. Методологія. Методологія дослідження включає в себе активне використання семіотичної методології. Окрім цього залучаються також компаративний та аналітичний методи. Наукова новизна роботи полягає у введені проблематики індексу в український науковий дискурс. Доведено, що цей вид знаку варто вважати суттєвою частиною загальної філософської та семіотичної архітектоніки Пірса. Підкреслено, що концептуальні засади осмислення цього виду знаку формуються у процесі роботи з проблематикою алгебраїчної логіки та є наслідком вдумливого прочитання робіт середньовічних логіків. Важливою особливістю дослідження є аналіз проблеми індексу у контексті не лише загальної семіотичної класифікації, але у його співставленні з системою категорій. Висновки. В результаті нашого дослідження ми прийшли до наступних висновків:важливим характеристиками знаку-індексу у Пірса є його існування в межах парадигми причинно-наслідкових зв’язків, наявність розгорнутої типології та можливість скеровувати увагу того хто пізнає, до певного конкретного предмету; деталізований аналіз індексу не є можливим поза запропонованою філософом класифікацією знаків та його зв’язками з системою категорій (Первинність, Вторинність та Третинність); суттєвою характеристикою як індексу так і всього філософського проекту Пірса є його незавершеність та постійна відкритість до нових потенційних змін. Подальше дослідження проблеми індексу може розгортатися як шляхом аналізу основних тенденцій його вивчення в існуючій дослідницькій літературі, так і пошуком можливих варіантів його практичного застосування. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9111 Название: Технократизм і "розумна освіта" в постіндустріальному суспільстві Авторы: Трахановський, Анатолій Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. Дослідження спрямоване на виявлення філософських основ і методологічних принципів, які дають змогу поєднати технологічний прогрес із гуманістичними цінностями в освіті. Автори розглядають концепт «розумної освіти» як комплекс технологічних і педагогічних інновацій, покликаних підвищити ефективність навчання та розвивати критичне мислення, водночас зберігаючи людиноцентричний вимір освітнього процесу. Методологія. У ході дослідження застосовано міждисциплінарний підхід, що охоплює філософську герменевтику, соціальні теорії постіндустріального суспільства та методи аналізу освітньої практики. Особливий акцент зроблено на постфеноменологічній перспективі, яка дозволяє вив-чати технологічні артефакти (цифрові платформи, програмне забезпечення, штучний інтелект) як тексти, котрі підлягають інтерпретації. Дослідження передбачає теоретичний синтез наукових праць і результатів практичних спостережень за впровадженням інновацій у навчальні заклади. Наукова новизна. У статті доведено, що технократизм не є самодостатнім шляхом до модернізації освіти. Висунута теза про необхідність герменевтичного «прочитання» програмного коду і цифрового середовища, аби запобігти формалізації знань та зберегти гуманістичний потенціал навчання. Запропоновано розглядати «розумну освіту» як сукупність технологічних рішень і філософських підходів, що здатні трансформувати традиційні підходи до комунікації та оцінювання знань, водночас зберігаючи простір для творчості, автономії та критичного аналізу. Висновки. Результати дослідження свідчать, що впровадження цифрових технологій в освіті повинно узгоджуватися з етичними принципами, екологічною свідомістю та ідеями сталого розвитку. Належна філософська рефлексія сприяє формуванню критично мислячих фахівців, які не лише опановують програмні алгоритми, а й усвідомлюють соціокультурні наслідки їх використання. Перспективи подальших розвідок охоплюють розробку моделей критичного аналізу коду та штучного інтелекту, методичне удосконалення підготовки педагогів до роботи з «розумними» технологіями, а також формування інтегральної концепції людиноцентричної «розумної освіти», що гармонійно поєднує високі технології та духовно-ціннісний розвиток особистості. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9110 Название: Wplyw przemian cywilizacyjno-kulturowych na czlowieka Авторы: Stadniczenko, Stanislaw Leszek; Stadniczenko, Dawid Краткий осмотр (реферат): The cultural revolution – referred to as a “cultural-civilizational war”– is increasingly affecting societies. Global, regional, and national shifts in social, cultural, economic, and political spheres foster identity crises and axiological disorientation. Postmodern culture rejects the anthropological foundations of the Universal Declaration of Human Rights and related legal instruments, threatening Europe’s Greco-Judeo-Christian heritage. In this context, newspeak emerges as a politically charged language tool, degrading communication and shaping new, imposed patterns of thought. It facilitates redefinitions of basic concepts such as «family», «marriage», «motherhood», and «gender», altering human self-understanding. This article aimsto demonstrate how the ongoing cultural revolution – intertwined with postmodernism and postmodernity—redefines fundamental concepts and values, impacting identity, family, and human rights within globalizing and migratory contexts. Methodology. The primary research method involves critical analysis of scholarly literature and source documents using cognitive reasoning, synthesis, deduction, and induction. This interdisciplinary approach—drawing on philosophy, sociology, and law—enables a nuanced analysis of how newspeak and cultural narratives reshape human rights and social norms. Novelty. This study offers an original perspective by connecting the emergence of newspeak with the processes of globalization and cultural transformation. It reveals tensions between traditional European values and postmodern/posthumanist trends, highlighting the growing uncertainty in defining key identity categories. Conclusions. The authors argue that cultural revolution, driven by postmodern currents, transforms axiological and social foundations. Global migration intensifies this shift by fostering multicultural realities and individual disorientation. The findings call for renewed attention to human dignity and normative coherence in a rapidly changing world. 2025-01-01T00:00:00Z