http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8 2026-07-02T14:42:46Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10328 Название: Шкали та опитувальники при порушеннях діяльності опорно-рухового апарату Авторы: Закаляк, Наталія Романівна; Рогаля, Юрій Львович Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто сучасні підходи до оцінювання функціонального стану пацієнтів із порушеннями опорно-рухового апарату із використанням стандартизованих шкал та опитувальників. Проаналізовано клінічне значення візуально-аналогової шкали болю, шкали Бартела, шкали функціональної незалежності (FIM), а також спеціалізованих індексів для оцінки суглобового синдрому, включаючи суглобовий рахунок, індекс припухлості, тривалість ранкової скутості та функціональні індекси Лі і Лекена. Особливу увагу приділено Стенфордській анкеті оцінки здоров’я при ревматоїдному артриті. Визначено їхню роль у клінічній практиці фізичної терапії та ерготерапії, обґрунтовано доцільність комплексного застосування для підвищення точності діагностики та ефективності реабілітаційних втручань. Отримані результати підтверджують, що використання валідованих шкал сприяє об’єктивізації функціонального стану пацієнтів та оптимізації реабілітаційного процесу. Описание: Порушення діяльності опорно-рухового апарату (ОРА) є однією з провідних причин втрати працездатності та зниження якості життя населення. У сучасній фізичній терапії важливе місце займає об’єктивізація стану пацієнта за допомогою стандартизованих шкал і опитувальників, що дозволяє не лише оцінити вихідний рівень функціональних порушень, а й відстежувати динаміку відновлення [1]. Застосування валідних інструментів оцінювання забезпечує доказовість реабілітаційних втручань, сприяє індивідуалізації програм лікування та підвищує ефективність міждисциплінарної взаємодії [2]. У клінічній практиці використовуються як загальні шкали (оцінка незалежності, якості життя), так і спеціалізовані інструменти для оцінки суглобового синдрому та ревматичних захворювань [3]. 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10327 Название: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ЗА НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ У ЧОЛОВІКІВ Авторы: Федак, Андрій Стефанович Краткий осмотр (реферат): Цукровий діабет має значне соціальне та економічне значення для суспільства. Фізична терапія допомагає пацієнтам покращити рівень фізичної активності, зміцнити м'язи, поліпшити гнучкість та рівновагу. Комплекс фізичної терапії для пацієнтів із цукровим діабетом має бути складений з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта залежно від його стану. Програма ФТ для пацієнтів з цукровим діабетом входять: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, курс масажу. Також необхідно проводити моніторинг цукру в крові, заняття з кінезіотерапії, масажу, фізіотерапії, механотерапії. Середнє дозування для фізичних вправ (лікувальної гімнастики, механотерапії) та фізотерапії 2-3 рази на тиждень. Програма ФТ довела свою ефективність у комплексному лікуванні діабету. В процесі проведеного дослідження проводилося обстеження: вага пацієнтів в ОГ знизилась з 95,6 до 90,6 кг, в КГ вага знизилась з 93,6 до 92,6 кг. Значно покращились показники ЧСС в ОГ знизився на 8 уд./хв проти 5 уд./хв. в КГ. Показник САТ в ОГ знизився на 9 мм рт. ст. проти 7 мм рт. ст. пацієнтів КГ. Показник ДАТ в ОГ знизився на 15 мм рт. ст. проти 7 мм рт. ст. в КГ. Показник ЧД в ОГ знизився на 4 уд/хв. проти 2 уд/хв. в КГ. Після застосування запропонованої програми при порівнянні показників ІМТ ми бачимо, що в ОГ кращі покращення. У пацієнтів ОГ зменшилася вага. За результатами дослідження показників рівня якості життя відбувся приріст показників: в ОГ приріст SF-12 (PCS) склав 3 ±0.6 проти 2.2±0.8 в КГ. Приріст у показниках SF-12 (MCS) в ОГ склав 4 ±0 проти 3.4±0.4 в КГ. За результатами обстеження показників рівня HbA1с після проведення дослідження в ОГ покращились показники на 1,7 проти 0,9 у КГ. Запропонована програма ФТ вплинула на покращився функціональний стан організму та підвищилась загальна якість життя. 2026-06-25T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10326 Название: Базові моделі ерготерапії, які застосовують при корекції порушень розвитку у дітей Авторы: Закаляк, Наталія Романівна; Сорочак, Арсеній Сергійович Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено теоретичні та практичні аспекти застосування базових моделей ерготерапії у корекції порушень розвитку у дітей. Проаналізовано сучасні підходи до використання Канадської моделі виконання занять та залучення (CMOP-E), Моделі заняттєвої активності людини (MOHO), а також основних рамок практики — сенсорно-інтеграційної, біомеханічної та когнітивно-поведінкової. Визначено особливості порушень розвитку, зокрема розладів аутистичного спектра, дитячого церебрального паралічу, затримки психічного розвитку та синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Представлено результати експериментального дослідження за участю дітей віком 5–9 років, що підтверджують ефективність комплексного застосування моделей ерготерапії. Доведено, що систематичне використання зазначених підходів сприяє підвищенню рівня самостійності, розвитку соціальних навичок, покращенню моторики та стабілізації уваги. Отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності фахівців реабілітаційного профілю. Описание: У сучасних умовах розвитку суспільства проблема порушень розвитку у дітей набуває особливої актуальності, що зумовлено як зростанням їх поширеності, так і необхідністю підвищення якості життя цієї категорії населення. За даними вітчизняних та міжнародних досліджень, спостерігається стабільна тенденція до збільшення кількості дітей із розладами аутистичного спектра, дитячим церебральним паралічем, затримкою психічного розвитку та синдромом дефіциту уваги і гіперактивності [3; 7]. Сучасна система охорони здоров’я та освіти орієнтована на впровадження комплексних реабілітаційних підходів, які забезпечують не лише корекцію порушень, але й повноцінну інтеграцію дитини у соціальне середовище. Одним із таких ефективних напрямів є ерготерапія, яка спрямована на формування та відновлення здатності до виконання повсякденної діяльності через активну участь у значущих для дитини заняттях [1, 4]. Особливістю ерготерапії є її клієнтоцентричний підхід, що передбачає врахування індивідуальних потреб, можливостей та інтересів дитини, а також впливу середовища. У контексті дитячого розвитку діяльність виступає провідним фактором формування особистості, оскільки саме через активність дитина набуває життєвого досвіду, розвиває моторні, когнітивні та соціальні навички [2]. Важливу роль у підвищенні ефективності ерготерапевтичного втручання відіграє використання базових моделей та теоретичних рамок практики. Вони дозволяють систематизувати процес реабілітації, забезпечити індивідуалізацію підходу та підвищити результативність роботи з дітьми з різними видами порушень розвитку [5]. Особливої актуальності набуває застосування таких моделей, як Канадська модель виконання занять та залучення (CMOP-E) та Модель заняттєвої активності людини (MOHO), які розглядають діяльність як результат взаємодії особистості, середовища та активності [4, 8]. Водночас ефективність реабілітації значною мірою залежить від поєднання цих моделей із практичними рамками, зокрема сенсорно-інтеграційною, біомеханічною та когнітивно-поведінковою. Таким чином, дослідження застосування базових моделей ерготерапії при корекції порушень розвитку у дітей є актуальним як з наукової, так і з практичної точки зору, оскільки спрямоване на підвищення ефективності реабілітаційного процесу та покращення якості життя дітей. 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10325 Название: ЗАСОБИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ Авторы: Капустинська, Оксана Віталіївна Краткий осмотр (реферат): Дихальна система забезпечує формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах. З’ясовано причини захворювань дихальної системи: віруси, бактерії, грибки, алергени, забруднення повітря, куріння та генетичні фактори. Запальні процеси, викликані інфекціями (бронхіт, пневмонія) або зовнішніми подразниками, руйнують тканини легень та порушують функцію дихання. Розроблено програму ФТ : терапевтичні вправи, комплекс дихальних вправ за методом О.М. Стрельнікової, масаж, заняття на велотренажері; електрофорез. За результатами дослідження відбулось покращення показників ЖЄЛ: ОГ прирістна 24,3 %, КГ приріс на 13,3 %; проби Штанге: в ОГ показники покращились 17,9 %. КГ приріс відбувся на 11,5 %; проби Генчі у ОС покращились на 23,6 %. КГ склало 14,4 %; частота дихання ОГ зменшились з 20 до 17 раз, що склало 17,6%. В КГ показники зменшились, що склало 0,6 %; тест з 6-хвилиної ходьби (м) в ОГ показники покращились на 5,5 %; КГ приріс відбувся на 3,3 %. Також покращились показники ЧСС до навантаження та після; показники задишки по шкалі Борга та mMRC в балах. Зміни в показниках є підтвердженням ефективності запропонованої програми фізичної реабілітації. 2026-06-25T00:00:00Z