http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/77 2026-09-05T00:52:35Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11273 Название: Роль самооцінки у процесі самореалізації особистості в умовах сучасних соціокультурних трансформацій Авторы: Спринська, Зоряна Валентинівна; Сорокіна, Л.М.; Зав'ялов, Д.І. Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено поглиблений теоретико-аналітичний огляд ролі самооцінки у процесі самореалізації особистості на підставі сучасних наукових джерел. Актуальність теми обґрунтовано не загальним посиланням на значущість особистісного розвитку, а наявністю конкретної наукової проблеми: у сучасній психологічній літературі самореалізація рідко досліджується як єдиний інтегральний конструкт, натомість її емпіричні еквіваленти розпорошені між поняттями самоактуалізації, автономії, self-connection, чіткості Я-концепції, ідентичності, життєвої мети, резильєнтності, професійного самовизначення, суб’єктивного благополуччя та процвітання. У такій фрагментованій дослідницькій площині самооцінка часто описується або як окремий предиктор благополуччя, або як результат успішного функціонування, але недостатньо концептуалізується як регуляторний механізм переходу від особистісного потенціалу до реальної самореалізаційної активності. Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні ролі самооцінки як інтегративного та медіаторного психологічного механізму самореалізації особистості. У результаті аналізу встановлено, що самооцінка не може бути редукована до високого рівня позитивного ставлення до себе. Її науково значущими характеристиками для самореалізації є реалістичність, стабільність, зв’язок із самоприйняттям, чіткістю Я-концепції, усвідомленням цінностей і здатністю діяти відповідно до них. Доведено, що самооцінка виконує роль регуляторного вузла між когнітивно-ідентифікаційними, смислово-мотиваційними, афективно-регуляторними та діяльнісно-соціальними компонентами самореалізації. Запропоновано концептуальну модель, у якій самооцінка пояснює, яким чином особистісний потенціал трансформується у життєву мету, автономну дію, професійне рішення, соціальну участь і процвітання. Перспективи подальших досліджень пов’язані з побудовою лонгітюдних, інтервенційних і крос-культурних дизайнів, здатних перевірити причинно-наслідкові зв’язки між самооцінкою та самореалізацією 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11271 Название: Особливості роботи психолога з учасниками бойових дій Авторы: Спринська, Зоряна Валентинівна; Сорочич, Наталія Краткий осмотр (реферат): У статті аналізується проблема психічного здоров’я військовослужбовців і працівників правоохоронних органів в умовах активних воєнних дій в Україні. Наголошується, що чоловіки та жінки, які перебувають на службі, щодня стикаються з високим рівнем стресу та ризиком для життя, що призводить до значних психологічних і соціальних наслідків. Мета дослідження – на основі аналізу сучасних уявлень про психічні розлади військовослужбовців, спричинені бойовим стресом, розробити пропозиції щодо організації поетапної системи надання психологічної допомоги з позицій сучасної військово-медичної доктрини. Визначено основні чинники негативного впливу на психічний стан військовослужбовців, серед яких: порушення життєвого ритму, тривала тривога, очікування бою, організаційні недоліки у військовому управлінні, а також постійна загроза життю. Окремо підкреслюється, що наслідки бойового стресу можуть проявлятися у формі посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресивних і тривожних розладів, зловживання психоактивними речовинами, проблем у сімейних і соціальних стосунках. Також наголошено на важливості цілісних підходів до психологічної підтримки, як-от практики уважності, групова терапія та створення розгалуженої системи допомоги. У роботі презентовано тренінгову програму, спрямовану на підвищення обізнаності фахівців щодо особливостей роботи з військовослужбовцями та ветеранами, а також формування навичок ефективної психологічної допомоги. Результати дослідження можуть бути використані у військовій психології, практиці психосоціальної реабілітації та підготовці спеціалістів різних професійних груп 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10306 Название: Соціально психологічні чинники тривожності дітей молодшого шкільного віку Авторы: Шугай, Інна Василівна Краткий осмотр (реферат): Представлено результати теоретичного аналізу соціальнопсихологічних чинників тривожності дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття тривожності у психологічній науці, охарактеризовано психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку та визначено основні соціально-психологічні чинники, що впливають на виникнення й розвиток тривожності. Проаналізовано особливості прояву шкільної тривожності та її вплив на емоційний стан, поведінку, навчальну діяльність і міжособистісні взаємини дітей. Подано результати емпіричного дослідження рівня тривожності молодших школярів, особливостей їхньої шкільної адаптації та впливу сімейного середовища на формування тривожних проявів. Проаналізовано підходи до профілактики та корекції тривожності дітей молодшого шкільного віку 2026-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10305 Название: Засоби подолання психологічних бар’єрів у спілкуванні між військовослужбовцями та цивільним населенням Авторы: Коханий, Володимир Богданович Краткий осмотр (реферат): равах рукопису. Спеціальність – 053 Психологія. – Дрогобич, 2026. Обґрунтовано актуальність теми дослідження, яка зумовлена необхідністю оптимізації взаємодії між військовослужбовцями та цивільним населенням в умовах сучасних суспільних викликів. Визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та гіпотези дослідження. Здійснено теоретичний аналіз соціально-психологічних основ спілкування. Розглянуто поняття, структуру та функції міжособистісної комунікації, а також специфіку виникнення комунікативних бар'єрів між представниками різних соціальних груп, зокрема військовими та цивільними. Представлено програму емпіричного дослідження, описано вибірку та обґрунтовано діагностичний інструментарій. Визначено принципи та умови забезпечення ефективної міжгрупової комунікації. Обґрунтовано доцільність застосування тренінгових технологій, психоедукації та медіаційних підходів. Розроблено комплексну програму комунікативної підтримки та описано критерії оцінки її ефективності. 2026-01-01T00:00:00Z