<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7144">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7144</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8253" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8252" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8251" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8250" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-08T19:19:45Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8253">
    <title>Основні характеристики корпоративної культури в малих організаціях</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8253</link>
    <description>Название: Основні характеристики корпоративної культури в малих організаціях
Авторы: Шмаргун, Віталій; Гассаб, Оксана
Краткий осмотр (реферат): Ця стаття присвячена дослідженню основних характеристик корпоративної культури в малих організаціях. Авторами досліджено взаємозв’язок між корпоративною культурою та ефективністю малих організацій, а також розглянуто вплив різних факторів на формування корпоративної культури, наприклад, таких як лідерство, комунікації, міжособистісні взаємини та організаційна структура. Стаття надає важливу інформацію з організаційного розвитку, що допоможе зрозуміти, які фактори впливають на формування корпоративної культури та які кроки можна зробити для її поліпшення. У статті автори також розглядають типи корпоративної культури, які можуть бути характерними для малих організацій. Ця наукова робота розкриває особливості типів організаційної культури, деталі впливу на ефективність малих організацій, а також переваги та недоліки окремих типів корпоративної культури. Окрім того, стаття аналізує, як корпоративна культура може впливати на задоволеність працівників та їхню мотивацію, що також є важливими факторами для успіху малих організацій. Нарешті, стаття також відзначає важливість забезпечення належного рівня комунікації та співпраці між працівниками в рамках корпоративної культури малої організації. Загальний зміст статті зосереджується на тому, які чинники впливають на культуру організації та як їх можна контролювати, щоб підвищити ефективність малої організації. Загалом, ця стаття є корисним джерелом для всіх, хто хоче краще зрозуміти, як корпоративна культура впливає на успішність малих організацій та бажає знайти способи для її поліпшення. Вона містить багато цікавої та корисної інформації, яка може допомогти керівникам вирішувати проблеми, пов’язані з управлінням малими організаціями та формуванням їхньої корпоративної культури.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8252">
    <title>Діагностика мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до роботи із клієнтами</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8252</link>
    <description>Название: Діагностика мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до роботи із клієнтами
Авторы: Чорний, Михайло
Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено дослідженню рівня сформованості мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до роботи із клієнтами. Визначено чинники, які впливають на ефективність роботи фахівця. Вказано на особливості структури психологічної готовності відповідно до змісту та структури, особливостей професійної діяльності. Розкрито актуальність проблеми дослідження рівня сформованості психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності. Проаналізовано дослідження сучасних українських науковців по темі психологічної готовності до діяльності, зокрема, психологічної готовності до майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності. Зроблено акцент на дослідженнях (А. Фурман, 2015 рік) професійної компетентності спеціаліста, інструментах ефективної реалізації його фахової миследіяльності. Зауважено формування психологічної готовності майбутнього соціального працівника до професійної діяльності як передумову досягнення високої конкурентоспроможності (В. Савіцька, 2013 рік). Проаналізовано сучасні наукові дослідження мотиваційного компонента психологічної готовності до діяльності, визначено його емпіричні показники. У статті розкрито методологію проведеного дослідження рівня сформованості мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до роботи із клієнтами: прийом оцифровування емпіричних показників; систему переведення результатів дослідження у стени; формулу коефіцієнта рівня сформованості мотиваційного компонента психологічної готовності; систему переведення коефіцієнтів у трирівневу шкалу сформованості. Проаналізовано результати емпіричного дослідження рівня сформованості мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх соціальних працівників до роботи із клієнтами. Відзначено ґендерні відмінності. Визначено перспективи подальших досліджень у розробці тренінгової програми для студентів спеціальності «соціальна робота», спрямованої на формування глибокої усвідомленої позитивної мотивації.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8251">
    <title>Психологічні особливості дезадаптації військовослужбовців - учасників бойових дій</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8251</link>
    <description>Название: Психологічні особливості дезадаптації військовослужбовців - учасників бойових дій
Авторы: Чорна, Ірина; Олешко, Людмила
Краткий осмотр (реферат): Мета роботи – обґрунтувати основні чинники професійної дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій. Використано загальнонаукові методи пізнання – аналіз, синтез і узагальнення даних психологічної літератури. Доведено, що належний рівень адаптованості військовослужбовців є необхідною умовою успішної військової служби та важливою передумовою перемоги над російськими військами, оскільки глибина та темп адаптації військовослужбовців мають реальне втілення у вигляді результатів бойової діяльності. Показано, що основною ознакою стану дезадаптації є переживання військовослужбовцем тривалих зовнішніх і внутрішніх конфліктів у професійній діяльності без знаходження психологічних механізмів і форм поведінки, необхідних для їх розв’язання. Наукова новизна дослідження полягає у виділенні індивідуально- особистісних і соціально-психологічних чинників професійної дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій. До індивідуально-особистісних чинників, які сприяють дезадаптації, віднесено неуспішність діяльності, низький рівень досягнень у військово-професійній діяльності, незначний ступінь реалізації внутрішнього особистісного потенціалу, незначний ступінь інтеграції в колектив, нездатність до організації особистої діяльності, нездатність до засвоєння військовослужбовцями нових соціальних ролей. До соціально-психологічних чинників дезадаптації військовослужбовців віднесено негативне ставлення до своєї службової діяльності, невпевненість у собі, неналежне усвідомлення цінності військової служби, низьку мотивацію досягнення, брак наполегливості в реалізації соціально значущих цілей, несамостійність, безвідповідальність тощо. Зроблено висновок, що у процесі психологічної корекції професійної дезадаптації військовослужбовців доцільно виходити з виділених індивідуально-особистісних і соціально-психологічних чинників професійної дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій у їх взаємозв’язку та взаємодії.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8250">
    <title>Психологічний аналіз самотності та усамітнення в юнацькому віці</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8250</link>
    <description>Название: Психологічний аналіз самотності та усамітнення в юнацькому віці
Авторы: Хавула, Роман Михайлович
Краткий осмотр (реферат): У статті аналізується поняття самотності та усамітнення, виокремлюються види самотності: фізична, комунікативна, емоційна, духовна та соціальна, критерії позитивного усамітнення. На основі теоретичного аналізу наявних теоретичних моделей і емпіричних досліджень різних аспектів самотності узагальнено та розкрито такі підходи: психоаналітичний (результат негативного впливу на дитинство), екзистенціальний (феномен саморефлексії особистості, результат духовного самовдосконалення та своєрідного пошуку себе, усвідомлення людиною своєї унікальності та неповторності, сенсу життя) та інтеракціоністський підхід (акцентує увагу на внутрішніх і зовнішніх чинниках виникнення та розвитку самотності). З’ясовано, що ранній юнацький вік вирізняється максимальною інтенсивністю переживання самотності, а також юнаки використовують деструктивні способи подолання самотності, що посилює негативні наслідки самого переживання цього процесу, тому важливо впроваджувати програму психологічної допомоги для осіб, які страждають від частого й інтенсивного переживання почуття самотності. Виокремлено особистісні риси самотньої особистості в юнацькому віці: відсутність тісної інтимної прив’язаності, відсутність значущих дружніх стосунків, емоційна ізоляція, соціальна ізоляція, високий рівень почуття соціальної тривоги, депресія. Підкреслюється, що стан самотності може бути зумовлений різними чинниками, як-от втрата близьких людей, вимушений переїзд на нове місце проживання, соціальна дискримінація, нездатність встановлювати та підтримувати міжособистісні стосунки. Самотність визначено як комплексний, багатовимірний конструкт, стан емоційної та соціальної ізоляції особистості від інших людей, що призводить до незадоволеності потреби особистості в міжособистісній взаємодії та може бути причиною виникнення різних видів залежності, аутоагресивної чи асоціальної поведінки. З’ясовано, що позитивне усамітнення є схильністю особистості використовувати внутрішні резерви для самопізнання та саморозвитку, переживаючи позитивні емоції, а також уміння усвідомлено проводити час наодинці.</description>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

